Економічний форум

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

2023-05-27T12:54:04+00:00

Досліджено та проаналізовано сучасні технологій управління персоналом. Досліджено основні принципи інноваційної економіки. Визначено, що в умовах розвитку технологій докорінно змінився підхід до управління персоналом і стандартні методи виявляються уже застарілими та недієвими. Обгрунтовано основні напрямки застосування інноваційних технологій в системі управління персоналом. Зазначено, що на сьогодні вкрай необхідним є не тільки забезпечення належного рівня управління персоналом, але й створення ефективної системи мотивації. Досліджено, що найважливішими показником мотивації є рівень заробітної плати. Проведено комплексний аналіз застосування системи КРІ для оцінки ефективності діяльності. Досліджено, що за допомогою системи оцінки продуктивності роботи працівника можна оцінити результат його роботи. Запропоновано матрицю КПІ для більш ефективної мотивації. Запропоновано впровадження преміювання, яке б мало прямо пропорційно вплинути на збільшення як заробітної плати й прибутку організації в цілому. Зазначено, що впровадження системи КРІ на підприємстві дасть змогу керівництву побачити реальну картину зайнятості своїх працівників.

НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

2023-05-27T12:53:39+00:00

У статті обґрунтовано важливість дослідження сектору туризму, як головної рушійної сили економічного розвитку, глобального зв’язку та інструменту створення нових робочих місць. У роботі актуалізовано значення туристичних дестинацій, як первинної ланки розвитку індустрії гостинності, яка залучає туристів, активізує туристичний комплекс країни, характеризується наявністю системи обслуговування для забезпечення потреб туристів та обумовлена певним рівнем конкурентоспроможності. Виходячи з цього, у роботі конкурентоспроможність туристичних дестинацій визначається як ключовий аспект для урядів і професіоналів індустрії гостинності, які прагнуть отримати конкурентну перевагу в глобальній індустрії туризму, що постійно змінюється.

У роботі акцентовано увагу на необхідності формування комплексної системи показників оцінки конкурентоспроможності туристичних дестинацій. Автором акцентовано увагу на глобальних індексах конкурентоспроможності, зокрема виокремлено основні відмінності Індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму та Індексу розвитку подорожей і туризму, представлено індикатори, які лягли в основу дослідження останнього. У роботі проведено комплексний опис блоків дослідження конкурентоспроможності туристичних дестинацій, серед яких: «Travel and tourism sustainability», «Travel and tourism policy and enabling conditions», «Infrastructure», «Travel and tourism demand drivers» , «Enabling Environment». Описані в роботі показники конкурентоспроможності можуть стати, з одного боку, базою для аналізу та формування системи конкурентних переваг туристичних дестинацій, а з іншого - основою для формування політик сталого розвитку туризму.

Автором зазначається, що сектор туризму може виступати, як напрямок та можливість для диверсифікації економіки та створення конкурентоспроможних ринків. Так, при ефективному управлінні, ланцюжки створення доданої вартості можуть збільшити попит на існуючі та нові продукти та послуги у сфері туризму, що позитивно впливатиме на фінансову спроможність населення та розвиток туристичних регіонів.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ: ПІДХОДИ ДО РОЗГЛЯДУ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ

2023-05-23T22:01:56+00:00

У статті обґрунтовано, що інформаційний простір зазнає постійного динамізму та трансформації. Зазначено, що інформаційні ресурси потребують захисту від загроз та небезпек щодо несанкціонованого доступу до них. Доведено необхідність забезпечення інформаційної безпеки на різних рівнях управління: інформаційна безпека особи, інформаційна безпека підприємства, інформаційна безпека регіону, інформаційна безпека держави. Проведено огляд літератури поняття «інформаційна безпека». Згруповано підходи до економічної сутності інформаційної безпеки за трьома ознаками: за ознакою «захист інформації від небезпек та загроз»; за ознакою «стабільний та стійкий стан системи державного управління в інформаційному просторі»; за ознакою «безпечні умови існування інформаційних технологій». Зазначено, що державні та регіональні органи управління повинні відслідковувати можливі інформаційні атаки, розробляти превентивні дії щодо захисту інформаційного простору України. Доведено необхідність розробки превентивних заходів по локалізації та нейтралізації можливих загроз та небезпек в інформаційному просторі через застосування сучасних інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології здатні захистити інформацію, убезпечити громадян від інформаційних атак та зберегти цілісний інформаційний простір країни. Подано авторське бачення інформаційної безпеки регіону як стану захищеності інформаційних ресурсів регіональних суб’єктів господарювання (інформаційних баз даних) від загроз та небезпек середовищ задля реалізації національних інтересів в інформаційній сфері на регіональному рівні та забезпечення інформаційного суверенітету країни в цілому.

СКЛАДОВІ БРЕНДИНГУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

2023-05-23T22:01:39+00:00

У статті розглянуто питання складових брендингу та застосування технологій штучного інтелекту в їх реалізації. Встановлено, що розробка та реалізація ефективної стратегії брендингу є одним з провідних завдань маркетингової діяльності. Це завдання не втрачає своєї актуальності вже тривалий час, а у зв’язку з розвитком нових цифрових технологій та формуванням цифрової економіки набуває нових викликів. Констатовано, що цифрові інструменти та технології відкривають нові можливості для фахівців у сфері маркетингу, в тому числі і у питаннях брендингу. Такими новими можливостями є як нові канали та нові прийоми комунікації, так і нові технології, які можуть використовувати маркетологи у своїй роботі. Зокрема, чимало уваги зараз привертають до себе технології, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту. Узагальнено дослідження складових брендингу та виділено такі основні його етапи: аналіз ринку та аудиторії, створення бренду, розробка стратегії бренду, комунікація бренду, управління брендом. Наголошено, що окремої уваги потребує питання реалізації вказаних складових брендингу в умовах активного формування цифрових інформаційно-комунікаційних інструментів, розвитку нейромереж та пов’язаних з ними технологій штучного інтелекту, адже вони обумовлюють суттєві зміни на різних етапах брендингу, формуючі як додаткові виклики та перешкоди, так і відкриваючі нові можливості. Шляхом узагальнення поглядів науковців та практиків встановлено, що штучний інтелект може ефективно допомагати бренд-маркетологами у побудові стратегії брендингу, створенні контенту, розробці креативних концепцій, здійснені аналізу результатів та навіть встановленні зв'язків зі споживачами. Зроблено загальний висновок, що загалом, штучний інтелект може виконувати різноманітні аналітичні, пошукові, творчі завдання, щоб підтримувати ефективну роботу бренду та залучати більше споживачів.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПОВЕДІНЦІ МЕНЕДЖЕРІВ

2023-05-23T22:01:24+00:00

Емоційний інтелект є здатністю керівника розуміти власні емоції та емоції інших, а також те, як такі емоції можуть впливати на їх мотивацію та організаційну поведінку. Емоційний інтелект важливий у лідерстві, в організаційній поведінці лідера. Емоційний інтелект покращує самосвідомість, підвищує відповідальність, сприяє спілкуванню та формування довіри в команді, допомагаючи лідерам сприймати свої емоції більш позитивно, що дозволяє їм ефективніше вирішувати проблеми та приймати рішення управління організацією.

Проведена оцінка рівня емоційного інтелекту менеджерів в організації за методикою п’яти компетентностей Д. Гоулмана за рівнями управління протягом січня-лютого 2023 року. Проведено оцінку самозвітів емоційного інтелекту менеджерів в орагнізації за рівнями управління. Загальна вибірка становила 30 осіб: з них 22 особи чоловічої статі ( 73%) та 8 осіб жіночої статі (27%). Встановлено, що керівники вищого рівня управління мають високі значення рівня емоційного інтелекту – 17,086, середнього – 16,86, нижчого – 16,56. Сформовано та доведено гіпотезу: зі зростанням емоційного інтелекту менеджерів вищого рівня управління зростатиме і емоційний інтелект менеджерів нижчих рівнів управління і навпаки. Зв’язок між кількістю керівників на кожному рівні управління і рівнями їх емоційного інтелекту дуже високий: зі зниженням емоційного інтелекту менеджерів вищого рівня управління знижуватиметься і емоційний інтелект менеджерів нижчих рівнів управління. Статистична значимість гіпотези перевірена за коефіцієнтом детермінації і критеріями Фішера, Стюдента.

РОЛЬ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ У ДЕТІНІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2023-05-27T22:11:27+00:00

У статті досліджено практичні аспекти впливу світових фінансових інституцій на запобігання поширення процесів тінізації глобальної економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення досліджуваної проблеми свідчить про те, що незважаючи на різноплановість і змістовність поглядів навколо проблем детінізації глобальної та національної економіки, на незначному рівні залишається опрацювання аспектів можливої ролі в даних процесах глобальних фінансових інституцій.

Методологічною основою дослідження є методи економічного аналізу та фундаментальних досліджень: системного аналізу, синтезу та компаративного аналізу для окреслення основних напрямків та засобів детінізації економіки; функціонально-системного підходу для оцінки стану та тенденцій тіньового сектору глобальної економіки та визначення її впливу на міжнародну конкурентоспроможність країни; метод узагальнення для формування висновків дослідження. Об’єктом дослідження є процеси детінізації глобальної економіки.

У статті оцінено рівень тінізації економіки, толерантності до корупції та рівень міжнародної конкурентоспроможності України та її близьких країн-сусідів – країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина), США – першої економіки світу, Данії та Швейцарії – країн-лідерів в рейтингу міжнародної конкурентоспроможності. У статті емпірично підтверджено, що стратегічні напрями детінізації глобальної економіки потребують скоординованості та комплексності дій міжнародних організацій. Охарактеризовано елементи комплексу детінізації економіки в глобальному масштабі, які можуть бути ефективно впроваджені та дотримані лише за умови втручання в дані процеси міжнародних інституцій, зокрема фінансових. Визначено напрями впливу міжнародних фінансових інституцій щодо детінізації глобальної економіки. Проведене дослідження доводить необхідність багатовекторного співробітництва із міжнародними фінансовими організаціями та високорозвиненими країнами, що мають у своєму арсеналі ефективні механізми детінізації економічної діяльності.

Результати дослідження можуть бути корисними для розробки науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення механізмів співпраці з міжнародними фінансовими інститутами для ефективної детінізації глобальної економіки.

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2023-05-30T18:51:23+00:00

У статті досліджено основні передумови концепції сталого розвитку в умовах глобалізації світової економіки. Зокрема, проаналізовано сутність терміну «сталий розвиток» та споріднених економічних категорій, виокремлено основні компоненти (соціальну, екологічну та економічну) та основні орієнтири даної концепції. Акцентовано увагу на взаємозв’язку концепції сталого розвитку та теорії збереження капіталу, що передбачає виділення двох видів стійкості – сильної та слабкої. Існує багато глобальних проблем, що мають вплив на розвиток людства та біосфери. Саме тому робота заосереджена на вивченні можливостей мінімізації негатиного плиу глобальних проблем на соціально-економічні світові процеси.

А тому визначальним кроком до подальшого поширення концепції сталого розвитку є регіональна імплементація відповідно до існуючих вітчизняних локальних проблем. Саме тому увага автора зосереджуться на дослідженні кругової економіки, що передбачає перехід від традиційної лінійної моделі "виробництво - споживання - утилізація" до моделі "виробництво - споживання - рециклінг - використання".

Значна увага приділена дослідженню зелених публічних закупівель (ЗПЗ), що є важлиим інструментом кругової економіки, в основі якого є принцип екологізації закупівель, що ссфокусований, перш за все, на державном секторі. У багатьох країнах ЗПЗ вже включені до національних стратегій сталого розвитку та є обов'язковими для державних органів та підприємств. Саме ця ознака і покладена в основу структурної трансформації національної економіки, що передбачає виділення «екологодеструктивного» типу структури економіки, проте з різною мірою застосування відповідних економіко-екологічних інструментів. А тому слід розуміти, що необхідно концентрувати увагу на переході від принципів директивно-командного планування до індикативно-регулятивних засад розвитку вітчизняної економіки.

ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ПОСЛУГ: АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТ ОПЕРАЦІЙ

2023-05-30T18:51:18+00:00

Метою дослідження є узагальнення вимог до оподаткування податку на додану вартість (ПДВ) послуг в зовнішньо-економічній діяльності (ЗЕД) для формування алгоритмів відображення операцій в обліку та інформаційних системах, проведення перевірки таких операцій. В статті проаналізовано порядок обліку експорту та імпорту послуг з точки зору практики. Виділено недостатню автоматизацію цього процесу, що вимагає від користувачів додаткових затрат часу на опрацювання даних і їх введення в інформаційну систему. Встановлено, що у зв’язку з складним механізмом оподаткування ПДВ, багато даних, необхідних для правильного обліку і оподаткування, взагалі не відображаються в бухгалтерських програмах, що робить облік таких операцій «ручним», а значить таким, в якому більша ймовірність помилок. Податковим кодексом Ураїни (ПКУ) передбачено, що на оподаткування впливає: вид послуг та місце постачання послуг. Для операції з експорту та імпорту послуг запропоновано затвердити єдиний довідник видів послуг, який автоматично обиратиме ставку оподаткування в залежності від умов, передбачених ПКУ. Використання такого довідника в інформаційних системах спростить облік операцій, а також їх контроль. Особливо це актуально для сфери інформаційних технологій (ІТ). Наприклад, якщо надаватись послуги з розробки сайту – вони підлягають під оподаткування ПДВ, а надання консультацій з питань інформатизації – ні. Запропоновано алгоритм підготовки інформації про операції для перевірки правильного їх оподаткування ПДВ: ідентифікація послуги; визначення місць реєстрації контрагентів, визначення місця надання послуги, визначення дати послуги. На першому етапі перевіряється акт наданих послуг (інвойс), ідентифікуються необхідні реквізити та зміст послуги, перевіряється застосовувана ставка ПДВ. На другому і третьому етапі вивчаються договори ЗЕД, реєстрація постачальника і покупця, фактичне місце надання послуг відповідно до договору. На четвертому етапі перевіряється дата документів відповідно до договору, дати оплати, застосовувані курси валют на дату операцій, розрахунок курсових різниць, дотримання валютного контролю у розрахунках. В залежності від суми операцій, підлягають перевірці і контрольовані операції. Розроблений алгоритм підготовки інформації про операції для правильного їх оподаткування і подальшого контролю може бути автоматизовано в межах найпоширеніших інформаційних систем, так як передбачає використання єдиного довідника і лише єдиного додаткового реквізиту до вже діючих в стандартних версіях документів. Наявність такого обліку зменшить трудомісткість операцій і дозволить ще на початку планування операції забезпечити правильність її обліку і оподаткування на всіх ділянках облікового процесу.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

2023-05-30T18:51:15+00:00

Стаття присвячена практичним аспектам аналізу фінансової незалежності підприємств України як важливої складової управління їх фінансовою стійкістю. Мета дослідження – на основі вивчення структури джерел фінансових ресурсів підприємств України загалом і з розподілом за розмірами визначити рівень їх фінансової незалежності шляхом розрахунку коефіцієнта автономії та провести порівняльний аналіз отриманих результатів в розрізі певних видів діяльності. Інформаційну базу дослідження становили навчально-методична література з фінансового аналізу, монографічні та дисертаційні дослідження, а також дані Державної служби статистики України за 2013-2021 роки. Об’єктами дослідження є підприємства України, підприємства сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства, а також підприємства промисловості загалом та з розподілом їх за розмірами – великі, середні, малі та з них мікропідприємства. Аналіз показав невідповідність коефіцієнта автономії рекомендованому проміжку значень протягом всього періоду дослідження для підприємств України загалом і промислових підприємств. Причому для промислових підприємств зафіксоване від’ємне значення коефіцієнта автономії по групі середніх і малих підприємств, що свідчить не лише про відсутність власного капіталу, а й про його від’ємне значення і повну залежність цих підприємств від зовнішніх джерел фінансування. Значно краща ситуація спостерігається з фінансовою незалежністю для підприємств сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства України, для яких значення коефіцієнта автономії або перевищує нижню межу рекомендованого проміжку значень, або є близьким до її досягнення. Встановлено позитивну динаміку коефіцієнта автономії протягом останніх років для всіх об’єктів дослідження – підприємств різних видів діяльності та різних розмірів. Здійснено прогноз щодо негативного впливу війни та виникнення цілого спектру ризиків у всіх сферах діяльності на рівень фінансової незалежності підприємств України та, відповідно, рівень їх фінансової стійкості.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

2023-05-30T18:51:10+00:00

У статті охарактеризовано значення управлінських рішень в податковому плануванні. Метою статті є обґрунтування управлінських аспектів податкового планування на мікрорівні в умовах невизначеності для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми податкового планування свідчить про те, що науковці досліджують податкове планування, як складову управління в цілому та податкового менеджменту, управлінські аспекти податкового планування та податкових розрахунків, управлінські рішення в податковому плануванні, податкові ризики.

Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що сьогодні в умовах невизначеності, ускладнюється процес прийняття управлінських рішень у податковому плануванні, тому питання податкового планування потребують постійного вивчення.

Розглянуто поняття, мету та завдання податкового планування на рівні підприємства. Охарактеризовано значення управлінського обліку в податковому плануванні, його інформаційне забезпечення в процесі прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано, що на рівні підприємства управлінські рішення щодо податкового планування мають враховувати можливі умови невизначеності й оцінку ризиків. Для здійснення належного податкового планування необхідно передбачити і відповідну його організацію.

Запропоновано, на рівні підприємства, управлінські рішення щодо податкового планування поділяти на оперативні (поточні) та стратегічні, а також для прийняття оперативних управлінських рішень застосовувати бюджетування процесу формування, нарахування та сплати податкових платежів на основі взаємопов’язаних бюджетів підприємства.

РЕТРОСПЕКТИВНА АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

2023-05-30T18:51:25+00:00

У статті розглянуто системи показників, які використовуються для оцінки результативності діяльності підприємств та методичні підходи до їх аналізу. Обґрунтовано вибір таких способів аналітичного дослідження, які дадуть їх повну оцінку і забезпечать отримання достатньої інформації для прийняття управлінських рішень. З’ясовано, що результативність характеризується досягненням суб'єктом господарювання очікуваного стану, мети управління або ступенем наближення до неї. Вона пов'язана з виробничими, технологічними та управлінськими процесами. На результативність діяльності підприємства впливають внутрішні і зовнішні чинники, їх вплив вимірюється системою показників. На даний час розроблена значна кількість методик (систем показників) вимірювання результативності діяльності підприємств і зарубіжними і вітчизняними науковцями, яка включає фінансові і нефінансові показники. В Україні значна увага приділяється аналізу фінансових показників результативності діяльності підприємницьких структур. Обгрунтовано важливість проведення аналітичного дослідження доходів, витрат, прибутку та рентабельності для вітчизняних товаровиробників, мету і завдання аналітичного дослідження. Встановлено важливість використання факторного аналізу показників результативності . Показники доходів, витрат, прибутку і рентабельності визначають на основі детермінованих факторних моделей. Для їх розрахунку на основі фінансової звітності будують адитивні (доходи, витрати, прибуток) і кратну (рентабельність) моделі, а для визначення впливу факторів використовують способи інтегрування та пропорційного ділення. Зазначимо, що отримані результати факторного аналізу надають достатньо інформації менеджменту підприємства для управління доходами, витратами і прибутком. Результати дослідження можуть бути корисними в процесі розробки науково-обґрунтованих рекомендацій використання інструментів аналізу для прийняття управлінських рішень.

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

2023-05-30T18:51:08+00:00

У цій статті розкрито особливості формування та моделювання системи управління підприємницькими ризиками підприємств у сучасних умовах. Основною метою дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних засад і розроблення практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення управління підприємницькими ризиками підприємств оптової торгівлі. Критичний аналіз літературних джерел та підходів до вирішення проблем управління підприємницькими ризиками підприємств свідчить про недостатність уваги вчених сучасності до досліджуваної проблематики у сфері діяльності підприємств оптової торгівлі. Актуальність даної проблеми зумовлена наявними втратами підприємств оптової торгівлі через недосконале управління як результат впливу різноманітних підприємницьких ризиків. Методологічну основу дослідження становить система застосованих для отримання кінцевих результатів методів: теоретичного узагальнення, наукової абстракції та порівняння – для поглиблення сутності поняття “підприємницький ризик”; аналізу та синтезу, групування – для класифікації підприємницьких ризиків у сфері оптової торгівлі; методи аналізу, синтезу і логічного узагальнення – для отримання висновків під час визначення стану та проблем здійснення підприємницької діяльності в сфері оптової торгівлі підприємств України; системний – для удосконалення системи управління підприємницькими ризиками підприємств оптової торгівлі на засадах комерційних цінностей. Об’єктом дослідження є підприємницький ризик в сфері оптової торгівлі. У статті набув подальшого розвитку понятійний апарат ризикології, уточнено негативні наслідки впливу підприємницьких ризиків на діяльність підприємств оптової торгівлі, побудовано систему управління підприємницькими ризиками підприємств, яка буде відображати інтегрований підхід до її реалізації, розроблено практичні рекомендації щодо формування моделі управління підприємницькими ризиками підприємств оптової торгівлі на засадах комерційних цінностей. Результати дослідження можуть бути корисними для підприємницьких структур, які основні зусилля спрямовують на покращення системи управління підприємницькими ризиками.

МОНІТОРИНГ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ БІЗНЕС-СТРУКТУР ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЇХ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

2023-05-30T22:21:09+00:00

У цій статті розкрито актуальні питання необхідності постійного спостереження за змінами ділової активності бізнес-структур. Основною метою дослідження є здійснення моніторингу ділової активності промислових бізнес-структур України для прогнозування їх розвитку в умовах військового стану. Критичний аналіз змісту наукових публікацій з вирішення проблеми удосконалення управління діловою активністю бізнес-структур виявив недостатність уваги вчених до досліджуваної проблематики. Актуальність її розв’язання зумовлена масштабністю впливу військових конфліктів на ділову активність бізнес-структур, що вимагає її моніторингу для подальшого встановлення стану та забезпечення відповідності бізнесу нормам, які вважаються необхідними для підтримання певного рівня стабільності розвитку або ж для виживання, визначення сфер, де бізнес може поліпшити свою діяльність і стати більш прибутковим. Методологічну основу становить система застосованих для отримання кінцевих результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення – для поглиблення сутності поняття «моніторинг ділової активності»; аналізу, синтезу і логічного узагальнення – для отримання висновків під час моніторингу ділової впевненості та ділового клімату в промисловості; прогностичний – для прогнозування розвитку промислових бізнес-структур України в умовах військового стану. Об’єктом дослідження в роботі виступає ділова активність бізнес-структур. У статті представлено результати моніторингу ділової впевненості та ділового клімату в промисловості України в умовах військового стану. Аналіз, синтез і логічне узагальнення результатів моніторингу стали основою подальшого прогнозування розвитку діяльності бізнес-структур. Результати дослідження можуть бути корисними для бізнес-структур, які прагнуть підтримання певного рівня стабільності розвитку та визначення сфер покращення діяльності.

ЦИФРОВА БІЗНЕС-СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТИ

2023-05-31T22:23:02+00:00

Технологічні зміни впливають на управління підприємством, змушуючи приймати рішення щодо вибору стратегії розвитку. Встановлено, що масштабна цифрова трансформація компаній вимагає трансформації функціональної ІТ-стратегії в цифрову бізнес-стратегію. Обґрунтовано, що цифрова бізнес-стратегія передбачає, що організація формулює та реалізує свою стратегію на основі цифрових ресурсів, які створюють їй додану вартість, дозволяють конкурувати на ринку та формують нові стандарти та бізнес-моделі. Це означає: вихід за межі традиційного мислення щодо ІТ-стратегії, вихід за межі систем і технологій, базування діяльності компанії на ресурсно-орієнтованому підході та нематеріальних ресурсах, зв’язок цифрової стратегії зі створенням цінності для бізнесу та операційною ефективністю. Доведено, що цифрова бізнес-стратегія описує загальне бачення компанії в контексті цифровізації, включаючи стратегічні заходи для її досягнення. Вона визначає конкретні, коротко-, середньо- та довгострокові цілі та ініціативи цифровізації в контексті продуктів, послуг і створення цінності, а також організування та культури компанії. Цифрова бізнес-стратегія включає чотири елементи: сферу впливу, масштаб, швидкість і джерела створення вартості. Аналіз сфери впливу цифрової бізнес-стратегії свідчить, що вона виходить за рамки традиційних функцій і бізнес-процесів, включає оцифрування продуктів і послуг та пов’язаної з ними інформації, розширює сферу діяльності організації та її існуючі функції, виходить за її межі та перетворює ланцюг постачання на динамічну екосистему. Для цифрового світу характерні такі способи збільшення ефекту масштабу: здатність динамічно та гнучко змінюватися, мережеві ефекти від використання багатовекторних цифрових платформ, використання різноманітної, розосередженої інформації з різних джерел, участь в альянсах і партнерських програмах. Швидкість у контексті цифрової стратегії можна розглядати в чотирьох вимірах: швидкість впровадження продукту, швидкість прийняття рішень, швидкість координації та регулювання ланцюга постачання, швидкість формування мережі взаємовідносин та її адаптація. Цифрова стратегія створює додаткові виміри, які змінюють способи створення вартості. До них належать: використання різноманітної інформації, використання багатовекторних бізнес-моделей, координація моделей у мережах, контроль архітектури мережі.

РИНОК СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2023-05-30T22:19:50+00:00

У статті досліджено сучасний стан та особливості розвитку вітчизняного ринку страхових послуг, визначено та систематизовано ключові проблеми в галузі страхування, вказано на шляхи їх вирішення, окреслено основні детермінанти розвитку страхового ринку в умовах цифровізації економіки. Метою дослідження є виявлення та систематизація ключових проблем розвитку ринку страхових послуг в Україні, окреслення шляхів їх вирішення та визначення детермінантів розвитку страхового ринку в умовах цифровізації економіки. Вивчення і систематизація літературних джерел та офіційних звітів НБУ до висвітлення цієї проблематики свідчить про постійний інтерес до даного сегменту ринку серед науковців та експертів в галузі страхування та необхідність подальших досліджень щодо визначення основних детермінантів активізації розвитку страхового ринку в поствоєнний період та в умовах подальшої цифровізації економіки. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що останнім часом спостерігається погіршення основних індикаторів розвитку страхового ринку в Україні, який, на нашу думку, недостатньо виконує свою роль у захисті та стабілізації національної економіки. Дослідження висвітленої у статті проблеми здійснюється у такій логічній послідовності: аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку вітчизняного ринку страхових послуг за останні шість років; виявлення особливостей діяльності страховиків під час війни; систематизація ключових проблем, що стримують їх розвиток з окресленням шляхів їх вирішення; визначення пріоритетних цифрових технологій, застосування яких може стати драйвером розвитку вітчизняного страхового ринку та дозволить підвищити його конкурентоспроможність. Методологічним інструментарієм дослідження став комплекс взаємодоповнюючих методів: аналізу та синтезу, причинно-наслідкового аналізу – для систематизації причин стримування розвитку ринку страхових послуг в Україні, системно-аналітичний, логічного узагальнення – для розробки шляхів вирішення окреслених проблем та визначення основних детермінантів його розвитку. Об’єктом дослідження виступають вітчизняні страхові компанії. У статті представлено результати причинно-наслідкового аналізу, які дозволили визначити комплекс заходів з боку Регулятора та страхових компаній, спрямованих на подолання основних проблем в даній галузі. Подано результати логічного узагальнення, що дозволяють визначити основні цифрові технології, використання яких може стати драйвером розвитку вітчизняного страхового ринку. Результати дослідження можуть бути корисними для українських страхових компаній, що дозволять їм підвищити свою конкурентоспроможність на ринку.

ІННОВАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ БАНКІВНИЦТВІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

2023-05-31T22:22:49+00:00

Публікацію присвячено обґрунтуванні тези про те, що сучасний розвиток банківництва неможливий із застосуванням виключно традиційних підходів у створенні ефективних банківських бізнес-моделей. Сфера фінансового підприємництва суттєво відрізняється від сфери матеріального виробництва чи надання послуг різного виду. Ще донедавна інноваційна діяльність ототожнювалася із технічним та технологічним розвитком підприємств, науково-технічним прогресом, виробничими процесами. Проте, ефект від впровадження інновацій та зростання ролі сфери послуг призвели то того, що інновації стали рушієм формування нових споживчих властивостей не лише товарів, а й послуг. Таким чином, рутинні підходи та традиційність уже не відповідають потребам ринку фінансових послуг, запитам клієнтів, Зважаючи на суттєві відмінності фінансового посередництва від інших видів бізнесу, реалізація інновацій та здійснення інноваційної діяльності у банківництві є відмінною від тих інноваційних процесів, які супроводжують сферу матеріального виробництва. Тому питання методології та практики використання інновацій та інноваційної діяльності у банківництві, як формі фінансового посередництва не втрачають актуальності. Для розкриття теоретичного змісту понять у представленій статті розглянуто існуючі авторські підходи до дефініції поняття «банківські інновації», проаналізовано їх спільні риси та виокремлено сутнісні відмінності.

Обґрунтовано, що залежність банків від розвитку та запровадження інновацій у бізнес-модель проявляється у двох площинах. Насамперед, відбувається загострення банківської конкуренції, а посилення власних конкурентних позицій конкретного банку неможливе без нових ідей та інновацій. Найбільш очевидним у цьому відношенні стає розвиток, так званої, «продуктової» лінійки банку. Проте лише зміна продуктової лінійки не стане запорукою ринкового успіху. Окремо варто наголосити на тому факті, що для побудови успішної банківської бізнес-моделі необхідним стає впровадження інноваційних підходів до комплексу заходів, що формують зміст управлінської системи банку. По друге, нині гостро постає питання забезпечення та підтримки певної фінансової стабільності у банківській системі загалом й окремих банків зокрема, яке у період запровадження воєнного стану й військових дій набуває особливого змісту. Запорукою фінансової стабільності можуть стати нові інструменти в системі антикризового управління, що неможливі без загальної інноваційної спрямованості банківського бізнесу.