Економічний форум http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum <p><img src="/public/site/images/ira/homepageImage_uk_UA.jpg"></p> <p><strong>DOI: <em>10.36910</em></strong><strong><a href="https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu">/</a><a href="http://e-forum.lntu.edu.ua/">e-forum.lntu.edu.ua</a></strong></p> Луцький національний технічний університет uk-UA Економічний форум 2308-8559 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/199 <p>В сучасних умовах розвиток фінансових ринків є важливою складовою підвищення ефективності функціонування бізнесу, покращення інвестиційного клімату та зміцнення економіки загалом. Сучасна економіка не може функціонувати ефективно без розвиненого та стабільно працюючого фондового ринку, оскільки, за його допомогою відбувається перерозподіл вільних фінансових активів для найкращого задоволення потреб національної економіки в інвестиціях.</p> <p>Сьогодні в Україні велика увага приділяється розвитку малого і середнього бізнесу, а це в свою чергу потребує додаткових фінансових ресурсів. Функціонування повноцінного фондового ринку сприяє залученню в країну дешевих довгих ресурсів, а також забезпечує створення надійної системи фінансування економічного розвитку, що в свою чергу призведе до утворення сприятливих умов для ведення бізнесу.</p> <p>В статті автори проводять дослідження перспектив виходу українських компаній на фондові біржі ЄС, оскільки досить гострою є питання загального рейтингу країни і військової ситуації на Сході україни. Адже при рівних умовах української і польської компаній, акції польської компанії будуть коштувати дорожче, оскільки інвестор надає перевагу абсолютній надійності, тому очікувати на активність на фондовому ринку ЄС досить складно.</p> <p>На сучасному етапі розвитку фондового ринку України існують такі проблемні питання, що&nbsp; пов’язані з розкриттям інформації, оскільки вітчизняні положення фінансової звітності розроблені на основі міжнародних стандартів, не завжди відповідають цим стандартам.</p> <p>В економічній літературі відбуається гостра полеміка щодо шляхів розвитку фондового ринку України, оскільки існує два можливі шляхи її розвязання. Перший шлях полягає в тому, що потрібно&nbsp; розвивати фондовий ринок «з нуля», як це, в свою чергу зробила Польща. Другий шлях передбачає імплементацію європейських стандартів завдяки поетапному впровадженню норм на фондовому ринку.</p> <p>&nbsp;Україна має достатній економічний потенціал, щоб побудувати ефективно функціонуючий фондовий ринок. Існує два шляхи, якими може слідувати Україна: почати все «з нуля», що є досить проблематично, чи рухатись до євростандартів поступово. На сучасному етапі розвитку фондового ринку України найважливішим завданням&nbsp; є збільшення притоку інвестицій за рахунок інтеграції ринку в світові фінансові ринки. Також не менш важливими є питання збільшення капіталізації лістингових компаній, обсягів торгів на фондовому ринку та зростання показника захисту прав інвесторів.</p> Урбан О.А. Дзямулич М.І. Чиж Н.М. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-11 2021-06-11 1 2 13 18 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-2 ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/198 <p>Розвиток вітчизняної системи водного транспорту та її інфраструктури у сучасних умовах розвитку економіки України характеризуються посиленням інтеграційних процесів у світову економічну систему, що здатна забезпечити підвищення інвестиційної привабливості країни через нарощення транспортних потоків, конкурентоспроможності, скорочення термінів доставки вантажів тощо та матиме мультиплікативний ефект і на інші сфери економічної діяльності. Тому роботу направлено на визначення передумов реалізації конкурентних переваг водного транспорту України. На основі аналізу перевезень вантажів за видами транспорту встановлено кардинальний перерозподіл структури перевезень вантажів у сторону залізничних. Частина вантажних перевезень здійснюється водним транспортом України, враховуючи перевезення морським та річковим видами транспорту. На відміну від країн Європейського союзу, в Україні внутрішніми водними шляхами вантажі, зокрема будівельні, різна руда, хлібні види вантажів, різні метали тощо, транспортуються переважно каботажними перевезеннями. В низці країн Європейського союзу, зокрема у Нідерландах, Німеччині і Бельгії, спостерігається виразна взаємозалежність між обсягами перевезення вантажів та промисловістю, яка формує переважну вантажну базу. Внутрішні водні шляхи Європи типізовані, на яких використовуються уніфіковані баржі, вантажопідйомність яких залежить від глибини. Масштабне використання потенціалу внутрішніх водних шляхів Європи враховує високі показників екологічної стійкості та енергоефективності, підтримуючи безпеку клімату та навколишнього середовища. Морська транспортна система України представлена 13 морськими портами, проте рівень їхньої завантаженості знаходиться нижче 50% значення у той час, коли відбувається розвиток трансконтинентальних морських маршрутів із великою кількістю інтеграційних точок на своєму шляху. Країнами Європи, що мають вихід к морю, зокрема Нідерланди, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, забезпечується переважний вантажопотік. Тому для участі морських портів України у реалізації перевезень транс’європейськими та трансконтинентальними маршрутами першочерговим завданням виступає підвищення конкурентоспроможності через вирішення проблем не тільки заходу до портів великогабаритних суден, а й шляхом вирішення врегулювання нормативно-правового, технологічно-інформаційного та економіко-екологічного забезпечення, зокрема за допомогою впровадження концепції «розумного порту», яка є головним трендом в трансформації та цифровізації портів світу та передбачає об'єднання всіх учасників глобального ланцюга поставок у єдину взаємопов’язану мережу на основі цифрової платформи із тестуванням штучного інтелекту.&nbsp;</p> Дем’янчук М.А. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-11 2021-06-11 1 2 3 12 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-1 ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ІНТЕРЕСІВ СТЕЙХОЛДЕРІВ ТА МЕХАНІЗМИ ЇХ СПІВПРАЦІ У ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ РЕГІОНУ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/200 <p>У статті обґрунтовано необхідність та важливість ідентифікації стейкхолдерів та їх інтересів для забезпечення ефективного розвитку туристично-рекреаційної галузі регіон. Автором виокремлено дві групи стейкхолдерів: територіальну та галузеву, суб’єкти яких в сукупності здійснюють найбільш вагомий вплив на&nbsp; розвиток туристично-рекреаційної галузі регіону. У роботі підкреслено, що саме інтерес є дієвим стимулом до здійснення тієї чи іншої діяльності й формує підґрунтя для взаємодії зацікавлених сторін. Виходячи з цього, у статті виокремлено три типів взаємозв’язків між територіальною та галузевою групами стейкхолдерів: єдність інтереси, конфлікт інтересів та пошук спільних інтересів.</p> <p>У роботі представлено графічну модель зіставлення інтересів зацікавлених сторін в процесі їх взаємодії, яка базується на так званій «кривій граничних корисностей». Так, задоволення інтересів стейкхолдерами з позиції територіального підходу є можливим тільки за неминучого виникнення втрат для зацікавлених сторін з позиції галузевого підходу. Тому, досягнувши компромісу стосовно врахування інтересів у точці парето-оптимальних стосунків, стейкхолдери співпрацюючи, можуть тривалий час отримувати бажані і ефективні для обох сторін досягнення.</p> <p>Враховуючи важливість територіального-галузевого підходу в процесі забезпечення розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону, у роботі підкреслено необхідність формування нових підходів до активізації співпраці стейкхолдерів один з одним. З цих позицій, запропоновано розглянути можливі форми співпраці між зацікавленими сторонами, які дозволяють виявити причини їх пасивності, вирішити існуючі конфлікти між стейкхолдерами&nbsp; і слугують основою для розробки заходів з регіонального управління&nbsp; щодо взаємодії між ними. Автором запропоновано три форми співпраці між територіальною та галузевою групами стейкхолдерів: обмежена співпраця, розширена співпраця, партнерські стосунки, наведено їх приклади та можливі майбутні результати для забезпечення розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону.</p> Вахович І.М. Дащук Ю.Є. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-11 2021-06-11 1 2 19 28 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-3 НЕТВОРКІНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ У ВЕДЕННІ БІЗНЕСУ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/201 <p>У статті розглянуто сучасні бізнес-зв'язки, які окрім традиційних способів набуття і форм підтримання, формуються за принципом мережевих відносин. З’ясовано, що у сучасній науковій спільноті та середовищі практиків для позначення вибудовування мережі ділових зв'язків з метою отримання певних вигод у майбутньому використовується термін «нетворкінг».</p> <p>З’ясовано, що нетворкінг як процес налагодження ділових контактів з метою формування таких відносин, які потім можуть перерости в бізнес, дозволяє під іншим кутом зору подивитися на різні ділові заходи, техніки й інструменти встановлення та підтримання контактів і зв’язків; що відкриття нових можливостей впливає на майбутні результати бізнес-діяльності і стартапу, і бізнесу із досвідом, підприємця чи потужної корпорації, а залучення різних людей до реалізації бізнес-ідей та планів за допомогою мережі зв’язків дозволяє отримати конкурентні переваги для бізнесу.</p> <p>Закцентовано увагу на важливих для формування майбутніх нетворкінгових зв’язків і контактів комунікаційних технологіях – конференціях, тренінгах, майстер-класах, евентах, бізнес-інкубаторах, бізнес-акселераторах та інших формах організаційних відносин.</p> Непокупна Т. А. Шевченко Б. О. Мащенко Д. О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-11 2021-06-11 1 2 29 33 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-4 ІНСТРУМЕНТИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/202 <p>У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування.</p> <p>Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування</p> <p>Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду.</p> <p>Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.</p> Погуляйко Ю.М. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-11 2021-06-11 1 2 34 46 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-5 СТАРТАПИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА РИЗИКИ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/203 <p>У статті вказано на актуальність розвитку стартапів, що набувають великого поширення у всьому світі. Основною проблемою для розвитку стартап-компаній в Україні є відсутність підтримки з боку держави і недостатність фінансування. Компанії зацікавлені вкладати свої кошти лише у кращі проєкти, які матимуть прибуток. Саме об’єднання зусиль учасників у процесі розробки й комерціалізації інновацій приведе до ефективного нарощування потенціалу їх розвитку у реалізованих ними інноваційних проєктах.</p> <p>Досліджено поняття стартап та сформульоване авторське: <em>стартап – є новою інноваційною структурою, яка реалізує бізнес-ідею в умовах невизначеності, що потребує грамотного управління ризиками.</em></p> <p>Виділено особливості й переваги стартапу: ключова роль проєкту, глобалізаційна діяльність і глобальний розвиток стартапів в світі. Для знаходження інвесторів проєкту рекомендовано скласти стратегічний план пошуків, проаналізувати кілька подібних проєктів та зробити оцінку. Необхідно використовувати соціальні мережі, створити власний веб-сайт. Систематизовано ризики формування стартапів, наведено заходи щодо можливості їх усунення. Проаналізовано типові стадії, які проходить стартап в процесі свого розвитку і виділено специфічні ризики на кожній стадії.</p> <p>Виділено основні <em>ризики</em> розвитку інноваційних проєктів. Показано ефективність використання інноваційних проєктів. Розглянуто основні види інноваційних проєктів та наведено їх характеристики. Проаналізовано види, приклади успішних українських інноваційних проєктів. Відмічено переваги та недоліки стартапу: інформативність, висока результативність, велике охоплення цільової аудиторії, забезпечення потреб споживачів, нераціональне використання коштів та інше.</p> Рудь Н.Т. Богатко Б.В. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 46 54 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-6 ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/204 <p>У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних&nbsp; методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції,&nbsp; ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків&nbsp; і інші економічні важелі.</p> <p>Наші дослідження і практичний досвід&nbsp; показують, &nbsp;що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють&nbsp; господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це&nbsp; якраз широке та вміле використання&nbsp; економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності.&nbsp;</p> <p>Також нами в&nbsp; статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий&nbsp; комплекс взаємопов’язаних&nbsp; питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати&nbsp; виробничої діяльності.</p> <p>В статті відображено також&nbsp; роль економічних методів та їх&nbsp; взаємодоповнюючих складових,&nbsp; що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже&nbsp; дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою&nbsp; працюючих на підприємстві.</p> <p>Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість&nbsp; економічних методів управління, які є досить дієвими важелями&nbsp; у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим&nbsp; забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами.</p> <p>&nbsp;В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних&nbsp; взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових&nbsp; здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в&nbsp; сільськогосподарських&nbsp; підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.</p> Битов В.П. Горбач Л.М. Котляров В.О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 55 61 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИБОРУ СТИЛІВ ЛІДЕРСТВА В СИТУАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/205 <p>У статті розглянуто ситуаційні змінні вибору стилів лідерства за методом Ф.Е.Фідлера. За результатами опитування 28 керівників структурних підрозділів комерційної організації були визначені показники найменш сприятливого співробітника, встановлено взаємозв’язки «керівник-підлеглий», визначено структурованість чи неструктурованість завдання, достатність посадових повноважень. З часу проведення наукового спостереження керівники були згруповані в першу групу з хорошими стосунками «керівник-підлеглий», структурованими завданнями та достатніми посадовими повноваженнями – 6 осіб, що становить 21,4% від загальної кількості респондентів. Друга група при хороших відносинах «керівник-підлеглий», структурованих завданнях і недостатньо службових повноважень містить 2 особи (7,1%). Третя група з хорошими відносинами керівник-підлеглий», неструктурованими завданнями, але достатніми посадовими повноваженнями включає 5 осіб, або 17,9% від загальної кількості респондентів. Четверта група з добрими відносинами «керівник-підлеглий», структуровані завдання, але недостатніми посадовими повноваженнями включала 8 осіб, що становить 28,6% від загальної кількості респондентів. Оскільки керівники вважали, що вони мають сильний достатній авторитет, і поділ цих груп проводився на тих, хто має погані стосунки «керівник-підлеглий», включав модельні тести в групах ситуацій управління: п’ята – а це 4 особи (14,3%)); шоста – 2 особи (7,1%), сьома: 1 особа (3,6%). Менеджери, які отримали низькі оцінки НСП (1-3 бали) мотивовані завданням, суворо оцінюють своїх підлеглих і часто використовують суворий контроль: завдання виконуються, цілі досягаються, керівник, мотивований завданнями, задовольняється деталями та спостереженням за досягненням їх результатів. Менеджери, які отримали високі оцінки НСП (7-8 балів) є особами, мотивованими стосунками в колективі, зосереджені на соціальній взаємодії. Менеджери, які мають середні бали (4-6 балів), залежно від того, наскільки їх показник наближений до верхнього чи нижнього значення шкали, можуть бути як орієнтованими на завдання, так і на стосунки. За результатами опитування 28 керівників структурних підрозділів організації визначено показники дослідження, встановлено взаємовідносини «керівник-підлеглий», визначено структурованість завдань, достатність службових повноважень.</p> <p>Встановлено гіпотези дослідження: зі зростанням орієнтації керівника на завдання зростатиме групова взаємодія підлеглих, зростатиме і результативність діяльності і навпаки. Якщо гіпотеза H0 – кореляційний зв’язок між якісними ознаками не значимий, то гіпотеза відхиляється; конкуруюча гіпотеза H1 – кореляційний зв’язок між якісними ознакам значимий, то гіпотеза приймається. Для підтвердження гіпотез розраховано коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (rR=0,99; Tkp &lt;p, 0,17 &lt;2,571); Кендалла ( =0,9; τ&gt;Tkp, а саме 0,9&gt;0,62) та прийнято гіпотезу Н1 про те, що ранговий кореляційний зв’язок за оцінками двох тестів є значущим. Встановлено значний кореляційний зв’язок між аналізованими ознаками. Керівник, орієнтований на стосунки, є ефективним, коли ситуаційні фактори поєднуються і є сприятливими для керівника, який має помірний контроль над ситуацією. Якщо ситуаційні чинники створюють ситуацію, що є дуже сприятливою або дуже несприятливою для керівника, очікується, що керівники, орієнтовані на завдання, будуть ефективнішими. Керівник, який прийняв певний стиль управління, повинен відповідати управлінській ситуації, в якій цей стиль був би більш ефективним. Залежно від ситуаційних змінних управлінської ситуації сформовано рекомендації застосування стилів управління.</p> Вавдіюк Н.С. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 62 74 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-8 ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/206 <p>Специфіка сучасного етапу розвитку агросектору в Україні значною мірою залежить від ефективності діяльності національних сільськогосподарських виробників на зовнішніх ринках. Зокрема, особливого значення в аспекті євроінтеграції та відкриття нових ринків для українських підприємств набуває підвищення їх експортної активності у сфері збуту продукції агропромислового комплексу. При цьому важливим компонентом забезпечення такої ефективності є об’єктивна потреба в досягненні належного рівня конкурентоспроможності національних підприємств на зовнішніх ринках, яка дозволить їм переорієнтуватися з операцій по збуту сільськогосподарської сировини на торгівлю продуктами переробного комплексу аграрного сектору. Розширення торгівлі продукцією переробного комплексу сприятиме не лише загальному зростанню прибутковості сільськогосподарських виробників від експортних операцій, але й дозволить їм здійснювати діяльністю по розширенню уже наявних ринків збуту завдяки збільшенню пропозиції за товарними групами.</p> <p>В статті розглянуто сучасні особливості експортної діяльності сільськогосподарських підприємств України в умовах виходу на нові ринки в аспекті економічної глобалізації. Визначено, що забезпечення підвищення ефективності експортної діяльності підприємств агросектору повинне передбачати застосування системи всебічного аналізу та планування специфіки експортних операцій з врахуванням конкретних ринкових умов та вимог. При цьому головною метою підприємств повинна залишатися орієнтацію на нарощення обсягів збуту як сільськогосподарської сировини, так і продукції переробної сфери на зовнішніх ринках. Головним аспектом такого підходу повинне бути забезпечення стабільного збільшення частки продукції переробних аграрних виробництв в загальній структурі експорту національних сільськогосподарських виробників. При цьому необхідно сформувати диференційований підхід щодо визначення структури експорту для підприємств агросектору, що потребує запровадження елементів державного регулювання структури сільськогосподарського виробництва задля забезпечення не лише експортних інтересів виробників, але й для запобігання диспропорціям в забезпеченні національного ринку продукцією сільського господарства.</p> Галас Л.І. Дзямулич М.І. Шматковська Т.О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 74 79 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-9 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/207 <p>У статті здійснено системне дослідження теоретичних і методичних підходів до аналізу ефективності діяльності підприємства.</p> <p>На основі аналізу сучасних теоретичних підходів вчених-економістів до розуміння сутності категорії «ефективність діяльності підприємства» виокремлено такі підходи до її трактування: економічний підхід; оціночний підхід; затратний підхід; цільовий підхід; фінансовий підхід; комплексний підхід. Трактуючи ефективність діяльності підприємства варто враховувати усі підходи вчених, що дозволить розглядати цю категорію у найширшому значенні.</p> <p>Базуючись на проведеному дослідженні, доведено, що ефективність діяльності підприємства характеризує його здатність досягати позитивні кількісні та якісні результати від провадження підприємницької діяльності й відповідно досягати визначених цілей при раціональному використані усіх наявних ресурсів.</p> <p>Встановлено, що категорії «ефективність», «продуктивність», «результативність», «інтенсивність», «економічність», «прибутковість», «доходність», «дієвість», «раціональність» є самостійними й відмінними, що водночас виражають сукупність параметрів комплексної категорії «ефективність діяльності підприємства».</p> <p>У статті обґрунтовано сутність та визначено цілі аналізу ефективності діяльності підприємства. Наведено принципи аналізу ефективності діяльності підприємства. Сформовано алгоритм й визначено етапи аналізу ефективності діяльності підприємства.</p> <p>На основі розгляду сучасних методичних підходів до аналізу ефективності діяльності підприємства встановлено, що відсутній єдиний і універсальний методичний підхід до її аналізу.</p> <p>У статті розглянуто зміст і особливості основних методик аналізу ефективності діяльності підприємства. Встановлено, що комплексний, деталізований та усесторонній аналіз ефективності діяльності підприємства повинен охоплювати різноманітні методи та прийоми аналізу.</p> <p>Резюмуючи методичні підходи науковців до аналізу ефективності діяльності підприємства, у статті систематизовано за групами узагальнюючі і часткові показники.</p> <p>Доведено, що аналіз ефективності діяльності підприємства є важливим і необхідним інструментом визначення поточного її рівня, вивчення резервів підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання й формування конкретного і адекватного інструментарію нарощення його кінцевих фінансово-економічних результатів.</p> Камінська І.М. Ковальчук Н.В. Демидович А.С. Горчинська І.П. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 79 87 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-10 ОЦІНКА ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/208 <p>Формування і прийняття ефективних&nbsp; управлінських&nbsp; рішень&nbsp; є&nbsp; необхідною умовою&nbsp; забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції&nbsp; на ринку, створення раціональної організаційної структури, проведення ефективної кадрової політики, регулювання соціально-психологічних відносин в&nbsp;колективі, створення&nbsp; позитивного&nbsp; іміджу, бренду тощо.&nbsp;Від вчасного прийняття управлінського рішення щодо подолання проблемної ситуації та його реалізації залежить стале функціонування підприємства. Тому дані процеси потребують постійного вдосконалення, підвищення якості управлінської діяльності.</p> <p>Як свідчить практика управління, переважно реалізовується не більше 30% прийнятих управлінських рішень, з яких лише 5% дають очікуваний результат.</p> <p>У&nbsp;статті досліджено зміст управлінського рішення та обґрунтовано, що, з однієї сторони, – це вибір раціонального рішення серед значної кількості альтернатив, а з іншої – елемент процесу управління з етапами прийняття, реалізації, контролю отриманих результатів.</p> <p>Визначено, що процес прийняття управлінських рішень на підприємстві ґрунтується на певних принципах, ігнорування яких (повне або часткове) може призвести до помилкових рішень і незадовільних результатів.</p> <p>Сформовано методику оцінювання якості, яка дозволила на основі часткових та інтегральних показників комплексно оцінити якість процесів прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємстві.</p> <p>Результати здійсненої оцінки показали, що менеджери і персонал підприємства вчасно та ефективно приймали рішення і в більшості випадків результативно їх реалізовували, що, в свою чергу, забезпечувало досягнення поставлених цілей на достатньому рівні.&nbsp;</p> <p>Визначено вплив процесів прийняття і реалізації управлінських рішень на прибутковість підприємства на основі економетричної моделі. Дослідження показали, що найкраща лінія тренду описує найвищу залежність розміру чистого прибутку від обсягу валових витрат. Значення R2 близькі до 1, що свідчить про високий ступінь співпадіння лінії з даними. Загалом виявлено, що рівень прибутковості підприємства залежить від якості процесів прийняття і реалізації управлінських рішень.</p> Корецька Н.І. Фещук А Томша Христина Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 88 100 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-11 ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/209 <p>З розвитком досліджень у галузі поведінкової економіки зростає актуальність їх впливу на процеси прийняття рішень.</p> <p>Мета статті - критичний аналіз&nbsp; ефективності управління підприємством з точки зору поведінкової економіки.</p> <p>Встановлено, що напрямок розвитку організації інтегрується з поведінкою менеджерів. Завдання лідера - зменшити напругу між підтримкою статусу-кво та потребою в інноваціях. Доведено, що розвиток підприємств майбутнього вимагає використання нетрадиційних методів управління, які створюються на горизонтальних соціальних зв'язках, де працівники рівні, незалежно від важливості їх ролі на підприємстві, а не відносин "начальник" -підпорядковані ". Розглядаються пастки раціональності, в які можуть потрапити підприємства. Якірна пастка: Людський розум може позначати отриману інформацію спочатку як «якір», який не вимагає розгляду інших варіантів. Пастки для планування: Більшість керівників вважають, що вони мають дар передбачення. Рейтингова пастка: компанія впевнена, що у неї краща ресурсна позиція або що вона краще справляється із завданнями, ніж конкуренти. Пастка витрат: Підприємства продовжують нерелевантні проекти. Пастка управління “силосом”: відсутність здатності команди працювати в команді та орієнтація кожного на окремі завдання. Зазначається, що для усунення цих пасток необхідно дотримуватися дистанції від першої інформації, вислуховувати критичні думки, звертатися до різних джерел, розподіляти завдання між різними командами та критикувати поточні процедури. Розуміння того, що емоції домінують над раціональністю, дозволяє менеджерам зробити контроль за поведінкою свідомим. Обґрунтовано, що напрямком підвищення управлінської компетентності є впровадження раціональності в механізми, в яких переважають емоції.</p> <p>Доведено, що джерелом ефективного управління є мотивація, яка об’єднує працівників у гармонійні колективи. Компонент, що об’єднує команду, -&nbsp;&nbsp; стандарти&nbsp; етичної поведінки. Ефективними способами мотивації є самомотивація. Безкомпромісний характер контролю підвищує етику поведінки працівників</p> Ліпич Л.Г. Хілуха О.А. Кушнір М.А. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 101 109 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-12 ОЦІНКА РЕГУЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/210 <p>Метою статті є оцінка регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні та розробка пропозицій щодо підвищення його ефективності.</p> <p>Методологічною основою дослідження виступає системний підхід до вивчення економічних явищ. Серед спеціальних методів використано абстрактно-логічний – при дослідженні регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств та формуванні висновків і рекомендацій; економіко-статистичний – при виявленні тенденцій та закономірностей зміни показників, що характеризують ефективність податкового регулювання; метод порівняння – при дослідженні динаміки окремих показників.</p> <p>В статті розглянуто проблеми сучасного стану податкової політики в Україні; наведено результати оцінки регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств та розроблено пропозиції щодо підвищення його ефективності; вдосконалено структуру регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств шляхом виділення двох груп його складових, а саме: регуляторноорієнтованих елементів податку та розрахункових податкових інструментів.</p> <p>На основі проведеного дослідження, в статті розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності регулятивного потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні.</p> Негода Ю.В. Березовська Л.О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 110 117 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-13 КАР’ЄРНИЙ КОУЧИНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/211 <p>У статті розглянуто теоретичні аспекти кар’єрного коучингу, як нового перспективного напрямку та стиля управління персоналом, що охоплює коло питань пов’язаних з кар’єрним плануванням та професійним розвитком та яке безпосередньо пов’язане з цілями, потребами і цінностями людини. Визначено роль коучингу в системі управління як одного з інноваційних та найбільш ефективних сучасних методів роботи з персоналом, який поєднує в собі нові перспективи й можливості ефективного впливу на результати діяльності різних людей та організації в цілому. Обґрунтовано, що коучинг як унікальна технологія кар’єрного розвитку сприяє мобілізації внутрішніх можливостей і потенціалу працівників, постійному вдосконаленню професіоналізму, професійної ерудиції, готовності до сприйняття нових дій і рішень та дозволяє людині усвідомити своє справжнє професійне покликання і бути максимально ефективним у своїй діяльності. Відзначено, що підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності організації можливе за умови постійного розвитку персоналу, сприяння творчій реалізації професійних і особистісних якостей та самовдосконалення кожного працівника впродовж усього життя, таким чином впровадження кар’єрного коучингу як методу управління персоналом в організаціях дасть змогу здійснити якісні зміни в організаціях. Виокремлено головний принцип кар’єрного коучингу, що полягає в досягненні людиною максимальних результатів і задоволення від трудової діяльності, що передбачає активно задіювати і розкривати власний потенціал, як особистий, так і професійний в своїй поточній діяльності. Представлено узагальнену схему процесу застосування кар’єрного коучингу, який постає ефективним способом досягнення конкретних результатів у житті й бізнесі. Відзначено, що в практиці управління персоналом в організаціях, використання кар’єрного коучингу сприяє збільшенню ефективності діяльності – за рахунок підвищення результативності виконання працівниками поставлених завдань, освоєння ними нових та необхідних навичок для вирішення складних задач, посилення рівня їх мотивації, як наслідок, зміцнення довіри до керівників.</p> Щьокіна Є.Ю. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 117 121 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-14 ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СТАВКИ НА ЕКОНОМІЧНE ЗРОСТАННЯ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/212 <p>Стаття присвячена впливу розміру та динаміки податкової ставки на економічне зростання у різних країнах. У роботі стверджується, що неокласична та екзогенна теорії зростання притримуються відмінних поглядів щодо впливу податкової ставки на динаміку валового внутрішнього продукту. Визначено, що результати емпіричних досліджень впливу податкових реформ на економічне зростання проведених науковцями на базі різних країн відрізняються: частина результатів демонструє, що зміни податкових ставок не впливають на динаміку валового внутрішнього продукту, а інша демонструє наявність впливу і диференціює його залежно від перспективи (швидкої або тривалої). Встановлено, що значна частина проаналізованих праць стверджує про позитивний вплив зниження ставок у короткостроковому періоді і негативний у тривалому. Визначено, що більшість досліджень стверджують про нелінійний тип залежності між розміром податкової ставки і динамікою валового внутрішнього продукту.</p> <p>На підставі проведеного аналізу визначено, що зниження високих податкових ставок як правило сприяє економічному зростанню, натомість зниження відносно низьких ставок може не вплинути на динаміку валового внутрішнього продукту. У роботі встановлено, що найбільш часто науковцями фіксується позитивний вплив зниження ставок на темпи економічного зростання у короткостроковому періоді, а вплив у більш тривалій перспективі у більшості випадків негативний або відсутній. У роботі стверджується, що часто ефекти змін податкових ставок нівелюються реакцією фінансових ринків, ефектом тіньової економіки. Авторами встановлено, що очікуваний позитивний вплив від зниження податкової ставки може перекриватися зростанням бюджетного дефіциту, потреб боргового фінансування, і , як результат, зростанням відсоткових ставок, що негативно впливатиме на добробут майбутніх поколінь.</p> Голюк В.Я. Дергачова Г.М. Колешня Я.О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 122 126 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-15 ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗБОРУ ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЛЬВОВА http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/213 <p>В статті визначено фіскальне значення збору за місця паркування транспортних засобів для економіки міста Львова. Розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює функціонування збору за місця для паркування транспортних. Наведено характеристику обов’язкових елементів збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування та ставку збору. Відзначено, що суму збору за паркування транспортних засобів визначають за 1 кв. метр&nbsp;площі земельної ділянки, відведеної для паркування, у розмірі до 0,075&nbsp;% мінімальної заробітної плати.&nbsp; Здійснено аналіз показників збору за місця для паркування в доходах бюджетів міст обласного значення у 2020 році. За результатами аналізу встановлено, що бюджет міста Львова в шестеро менший за столичний, а кількість населення нашого міста є меншою в чотири рази, проте частка зборів за паркування в бюджеті міста Львова становить 0,1710%, а в Києві лише 0,0038%, що свідчить про провадження ефективної політики щодо організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю в галузі паркування транспортних засобів.&nbsp; Охарактеризовано фіскальну функцію збору за місця для паркування транспортних засобів на базі динаміки його надходжень до бюджету міста Львова. Розглянуто питому вагу цього збору у структурі місцевих податків бюджету міста Львова та в ході аналізу виявлено, що за аналізований період цей показник знаходиться у межах від 0,45% у 2016 році – до 0,75% у 2020 році, що вказує на зростання кількості транспортних засобів мешканців та гостей міста. Наведено плату за паркування одного транспортного засобу за годину у розрізі зон паркування міста Львова. Визначено, що передбачено п’ять зон паркування на території міста Львова. Також слід відзначити, що організація майданчиків для паркування на території міста Львова здійснюється за ініціативою органів державної влади та місцевого самоврядування чи за поданням суб’єктів підприємницької діяльності. Доведено, що збір за місця для паркування транспортних засобів є доволі перспективним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Визначено характерні проблеми паркування та справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. На основі здійсненого дослідження уточнено тенденції та визначено напрями органів місцевого самоврядування для вирішення проблем цієї сфери.</p> Ватаманюк-Зелінська У.З. Беднарчук В.В. Млінцова А.О. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 127 135 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-16 СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/214 <p>У статті визначено, що відповідно до реформи децентралізації, актуальним на сьогодні аспектом є дослідження світового досвіду формування та витрачання місцевих бюджетів. Досліджено бюджетний устрій країн Європи. Економічна та фінансова децентралізація привела до формування міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму. Досліджено трактування поняття бюджетного унітаризму та федералізму. Проаналізовано частки доходів місцевих бюджетів у ВВП в країнах Європи. Досліджено, що В ЄС&nbsp; дев’ять країн використовують лише один рівень піддержавних органів влади (самоврядування); інші дванадцять країн мають два регіональні рівні (муніципалітети та регіони); тоді як решта сім мають три рівні нижче загальнодержавного (муніципалітети, регіони та суб'єкти посередницької діяльності). Визначено, що конституції деяких країн іноді взагалі не регулюють організацію місцевого самоврядування (наприклад, у США).</p> <p>Оцінено досвід європейських країн щодо обсягу надходжень&nbsp; до бюджету від місцевих податків. Здійснено аналіз динаміки бюджетного потенціалу місцевих фінансів Рівненської області. Визначено, що найважливішим економічним інструментом є бюджет, тоді як управління місцевими органами самоврядування відповідно до встановленого бюджету є обов'язковим за законом у кожній країні. Запропоновано шляхи збільшення податкової складової бюджетного потенціалу місцевих фінансів. Окреслено шляхи пошуку альтернативних джерел наповнення місцевих бюджетів через впровадження неподаткових зборів.</p> Кузьмак О.М. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 135 141 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-17 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА ЇЇ МІСЦЕ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННЯ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/215 <p>У статті розглянуто актуальні питання щодо ролі та значення професійної етики у забезпеченні професійної компетентності при підготовці фахівців з обліку і оподаткування першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Мета дослідження – визначити місце професійної етики у підготовці бакалаврів з обліку і оподаткування у закладах вищої освіти та з’ясувати точку зору на значення етичних аспектів у професійній діяльності не лише кваліфікованих фахівців та науковців, а й майбутніх фахівців з обліку і оподаткування. Проведене опитування студентів-бакалаврів – випускників 2020 року спеціальності 071 Облік і оподаткування Луцького національного технічного університету з метою визначення рівня обізнаності в питаннях професійної етики та розуміння фундаментальних принципів. На основі аналізу їх відповідей на питання анкети виявлено володіння знаннями щодо етики загалом, набутими при вивченні дисциплін загальної підготовки, і розуміння окремих етичних аспектів професійної діяльності, сформованого при вивченні дисциплін професійної підготовки, де розглядались практичні ситуації та їх вирішення з урахуванням дотримання норм професійної етики. З’ясовано, що майбутні фахівці з обліку і оподаткування усвідомлюють важливість етичної поведінки у професійній діяльності. Обґрунтовано, що необхідні системні знання щодо професійної етики та фундаментальних принципів відповідно до Кодексу етики професійного бухгалтера майбутні фахівці з обліку і оподаткування зможуть отримати при вивченні такої дисципліни, як «Професійна етика». Це дасть можливість забезпечити формування необхідних загальних і професійних компетентностей відповідно до стандарту вищої освіти.</p> Нужна О.А. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 142 146 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-18 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/216 <p>Важливим аспектом функціонування системи соціального захисту і соціального забезпечення&nbsp; в Україні на сучасному етапі є організація державного нагляду і контролю. Стаття присвячена аналізу організаційно-правового регулювання контролю в системі соціального захисту в Україні на сучасному етапі, в умовах реалізації Міністерством соціальної політики з 2017 року проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» за сприяння Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у зазначеній сфері схвалено Концепцією реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, прийнятою Кабінетом Міністрів України у 2020 році.</p> <p>У статті розкрито поняття, види та завдання державного контролю&nbsp; у сфері соціального захисту. Охарактеризовано суб’єкти та об’єкти контролю у сфері соціального захисту та соціального забезпечення та їх функції. Головними контролюючими органами у сфері соціального захисту є Міністерство соціальної політики на Національна соціальна сервісна служба та Головні управління Національної соціальної сервісної служби у кожній області. Визначено принципи здійснення державного контролю: адресність, ефективність та законність. Встановлено, що інструментами контролю та забезпечення належного функціонування системи соціального захисту є: моніторинг, контроль (нагляд), верифікація, аудит, інспектування, оцінювання якості та ефективності надання соціальних послуг.</p> <p>Охарактеризовано контролю: за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги); за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки; за дотриманням прав дітей; контроль за виплатою соціальних допомог, а також контроль за наданням соціальних послуг; за часом проведення – превентивний, поточний та ретроспективний.</p> <p>Подано основні нормативні документи, які регулюють контроль за якістю надання соціальних&nbsp; послуг,&nbsp; а також за адресністю державних виплат та ефективністю використання бюджетних коштів. Встановлено, що одним із головних завдань для ефективного здійснення державного контролю у сфері соціального забезпечення стане створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з метою забезпечення максимальної інтеграції з державними реєстрами та базами даних</p> <p>Зроблено висновок, що проведення моніторингу та оцінювання якості надання соціальних послуг, здійснення державного контролю за нарахуваннями та виплатами соціальних допомог є одним з ключових напрямків удосконалення системи соціального захисту в Україні на сучасному етапі.</p> Жук О.М. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 147 154 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-19 ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/217 <p>Метою статті є аналіз теоретичних положень, світового досвіду та ситуації в Україні щодо соціальної сфери, її показників, досягнень та недоліків, надання і обґрунтування пропозицій відносно шляхів розвитку, окреслення питань подальших наукових досліджень у даному спрямуванні.</p> <p>Методологічною основою дослідження є використання методів теоретичного узагальнення, системного підходу, аналізу, синтезу, загальнонаукових та спеціальних методів економічного спрямування. В результаті показано можливість вирішення протиріч між ефективністю економіки і соціальною справедливістю, використовуючи різні форми, методи та інструменти. Запропоновано інструментарій державної соціальної політики. Надано певний історичний екскурс щодо програмного вирішення соціальних проблем у країнах світу. Охарактеризовано метод планування і прогнозування організаційно-економічної форми регулювання, наведено приклади програм соціального розвитку, включаючи стратегії, довгострокові програми, а також документи регіонального характеру. Проаналізовано надання населенню субсидій за регіонами у 2019 році, де враховуються пріоритети діяльності, територіальне розташування, зусиль владних верхівок територій. Підкреслено важливість інноваційного інструментарію соціальної політики держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас високого рівня бідності населення. Виділено такі складові соціального захисту як соціальна допомога, соціальні послуги, соціальне страхування та соціальне забезпечення. Наголошено на особливій важливості соціальної допомоги, під якою розуміється системи заходів, спрямованих на поліпшення матеріального стану певних груп населення через програми та діяльність соціальних закладів. Доведено, що необхідно впроваджувати принципи стандартизації суспільного життя, основою яких є мотивація людей до підвищення ефективності діяльності. Вказується на основні проблеми фінансування соціальної сфери та способи їх вирішення. З'ясовано взаємодію фіскальної та соціальної політики, коли фіскальна політика має стимулювати ділову активність, а її використання тільки на збільшення надходжень до бюджету призводить до напруження у суспільстві. Підкреслюється, що головними напрямками соціального страхування є захист фізичних осіб під час втрати роботи, здоров’я, засобів існування, працездатності та інше. Зазначається важливість вдосконалення роботи державної служби зайнятості для посилення ефекту від її діяльності, а саме професійної орієнтації пошукачів роботи, забезпечення доступності соціальних послуг, набуття працюючими індивідами додаткової кваліфікації для кар'єрного зростання. Наведені та достатньо аргументовані пропозиції щодо перспектив розробки інноваційного інструментарію соціальної політики нашої держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас бідності основної частки населення для максимального забезпечення його захисту, підвищення темпів економічного зростання, коли отримаємо дотримання високих соціальних стандартів, а також інноваційних змін революційного характеру при розробленні соціальних програм, які можуть бути використані в управлінських структурах на всіх рівнях, на підприємствах і в установах соціальної сфери.</p> <p>Гострота проблеми соціального забезпечення всіх жителів країни, підсилена економічною і політичною нестабільністю протягом багатьох років і пандемією Covid 19 на даному етапі, а також недостатнє наукове і методологічне опрацювання даної проблеми провокують до послідовного вивчення, розробки та застосування у практичних діях зазначеної складової розвитку країни, особливо в частині комплексності, послідовності, реалізації кращих складових світового і багато в чому повчального вітчизняного досвіду.</p> Савченко В.Ф. Маклюк О.В. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 154 163 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-20 МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА: СУТНІСТЬ, ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ, ПРАВОВІ ОСНОВИ http://e-forum.lntu.edu.ua/index.php/ekonomichnyy_forum/article/view/218 <p>У статті проаналізовано проблему формування виваженої міграційної політики, регулювання трудової міграції, що є актуальним для світу в цілому. Міграційна політика є базовим елементом стратегії управління міграційної політики як в національних державах так і в наднаціональних утвореннях. Звернено увагу, що зростає усвідомлення комплексного, багаторівневого управління міграційними процесами в умовах глобальної пандемії. Відзначено, що у сучасній науковій літературі немає загальноприйнятого розуміння феномену міграційної політики. Дане поняття є загальним, яке охоплює різні, хоча і взаємопов’язані сфери, які складають частини загальних політичних рамок в площині міграції і притулку.</p> <p>Наголошено, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати права людини на життя і свободу, які є базовими і зобов’язують державу забезпечити вільний в’їзд і виїзд громадян, а також надання притулку іноземцям, які зазнають переслідувань у власній державі та, відповідно, не можуть скористатися її захистом. Сучасна міграційна політика ґрунтується на принципах відкритості, доцільності, гуманізму, гендерної рівності, поєднання особистого інтересу з державним тощо. Мета міграційної політики є зміннною в залежності від рівня розвитку держави, пануючих політичних сил, національного менталітету, традицій та особливостей культури, міжнародних зв’язків тощо.</p> <p>Звернено увагу, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати національні особливості у процесі співпраці між державами та необхдіність узгодження цілей зовнішньої та міграційної політики.</p> <p>Розглянуто проект Пакту щодо міграції та притулку, який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Презентований документ охоплює три основні виміри міграційного питання – прийом людей на кордоні, розподіл відповідальності між країнами ЄС та співпраця з країнами, звідки здебільшого прибувають біженці. Характерним є те, що в проекті роблять більший акцент на систему повернення мігрантів, яким відмовлено у наданні притулку. Це і вдосконалення законодавства, і створення Координатора з питань повернення, з мережею національних представників. Залишилося розглянути даний документ Радою ЄС та Європарламентом. Європейський Союз змінює правила міграційної політики.</p> Ситник О.І. Сільвестрова О.Ю. Жук О.М. Авторське право (c) 2021 Економічний форум 2021-06-12 2021-06-12 1 2 164 172 10.36910/6775-2308-8559-2021-2-21