Економічний форум

МЕРЕЖЕВИЙ РИТЕЙЛ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД

Ковальська Любов — 2023-12-12

У статті обґрунтовано, що мережа ритейлу перебуває в динамічних умовах зовнішнього середовища. Обґрунтовано роль та значення торгівлі в розвитку економіки як окремого виду економічної діяльності. Досліджено видозміну мережі ритейлу у довоєнний та воєнний періоди. Проведено огляд літератури понять «ритейл» та «меежевий ритейл». Проведений огляд літератури дозволив зробити висновок, що поняття ритейл розглядають як: окремий вид економічної діяльності, який здійснюють різні суб’єкти господарювання; елемент торговельної інфраструктури, а саме об’єкт торгівлі, який орієнтується на окремого споживача; процес продажу товарів кінцевому споживачу. Встановлено, що основними характеристиками ритейлу є наявність спеціальних приміщень для здійснення торговельної діяльності та якісного надання торговельних послуг (торговельна зала, розрахунково-касова частина, складські приміщення тощо), сучасне торговельне обладнання для організації роздрібної торгівлі. Проведені дослідження поняття «мережевий ритейл» дозволили зробити висновок, що в його основі покладено формування мережі однотипних об’єктів торгівлі, об’єднаних одним власником та єдиним торговельним брендом. В якості критеріїв мережевого ритейлу запропоновано наступні: мережа однотипних об’єктів торгівлі; уніфікована концепція логістики та маркетингової політики; ритейл-брендинг. Подано авторське бачення змісту поняття «мережевий ритейл» як мережу однотипних об’єктів торгівлі, які характеризуються уніфікованим підходом до формування концепції логістики та маркетингової політики і позиціонують себе у ринковому просторі із чітко сформованим ритейл-брендингом задля задоволення потреб споживачів. Зазначено, що особливостями мережевого ритейлу є: нерівномірність розміщення по території держави, наявність різних форматів організації їх діяльності, проникнення на український ринок торгівлі міжнародного ритейлу. Зазначено найбільш прибуткові сегменти мережевого ритейлу: торгівля автомобілями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, роздрібна торгівля пальним, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами

ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ

Єрко Ірина — 2023-12-12

Досліджено наявний теоретичний досвід в сфері існуючих теорій щодо розвитку туристичної індустрії та забезпечення її конкурентоспроможності. Проаналізовано підходи та еволюцію теорії туристичної індустрії. З оголошення воєнного стану в Україні ситуація в сфері туризму значно змінилася. Встановлено, що руйнування туристичного потенціалу окремих регіонів держави призвело до згортання об’єктів туристичної індустрії, втрати їх потенційних можливостей надавати туристичні послуги та переміщення у більш безпечні регіони. Таким чином, туристична індустрія потребує трансформації та нових підходів до забезпечення її конкурентоспроможності в умовах воєнного стану та у повоєнний період. Ядром теорії туристичної індустрії є концепція локалізації місць туристичних потоків, модель туристичної дестинації «6А», модель інтерпретації циклу еволюції туристичного регіону, модель організації ринку послуг сільського туризму, модель розвитку туризму на основі регіональних туристичних комплексів, модель розвитку індустрії туризму за рівнем освоєності ринку, концепція державної політики у сфері курортної справи, концепція державного впливу на розвиток рекреаційної сфери регіону. Відповідно до теорії еволюції туристичної індустрії, проведені дослідження дозволили виокремити такі концептуальні засади трансформації конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії як: синергетичний ефект від взаємодії елементів туристичної системи, безпека середовища, відтворювальні процеси в сфері туристичної індустрії, державно-приватне партнерство. Мета статті полягає у дослідженні еволюції поглядів на трансформацію конкурентного потенціалу теорії туристичної індустрії. Аналіз теорії туристичної індустрії має вагомий вклад у її розвиток, забезпечення її конкурентоспроможності на різних рівнях управління. Ця теорія стане однією із ключових при визначенні основоположних постулатів функціонування моделі формування та розвитку конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії.

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНВЕСТОРІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Шубалий Олександр — 2023-12-12

У статті проведено аналіз поведінки європейських інвесторів під час війни в Україні. Ціль статті полягає у вивченні особливостей інвестиційної поведінки зарубіжних, зокрема європейських інвесторів під час війни в Україні, починаючи з періоду так званої «гібридної» війни і до завершення першого року відкритого повномасштабного вторгнення. Це дозволить виробити подальші стратегії продовження взаємовигідної співпраці у період повоєнної відбудови. Актуальність вирішення даної наукової проблеми пояснюється необхідністю збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, незважаючи на збереження значних політичних та економічних ризиків під час війни в Україні. Об’єктом дослідження є поведінка європейських інвесторів під час війни в Україні. У статті проведено аналіз зміни суми прямих інвестицій в Україну за групи країн світу за період війни, а також ранжування країн Європи за загальною сумою прямих інвестицій в Україну. Зроблено висновок, що на початковій стадії війни в Україні (гібридна війна за окремі анексовані території) іноземні інвестори за песимістичним сценарієм оцінили ситуацію в Україні, що призвело до відтоку прямих інвестицій у 2015 році як загалом, так і з країн Європи, що мало негативні наслідки для економічного розвитку України. Після початку у 2022 році повномасштабної війни, незважаючи на порівняно більші політичні та економічні ризики, зарубіжні інвестори розпочали з більшою довірою ставитися до України як держави загалом та суб’єктів бізнесу зокрема. Тому зниження суми прямих іноземних інвестицій було порівняно меншим, ніж у 2015 році. Продовження повномасштабної війни не дозволить зменшити економічні ризики для зарубіжних інвесторів та швидко відновити втрачені обсяги прямих іноземних інвестицій, але буде спостерігатися позитивна динаміка до їх зростання, враховуючи позитивні темпи відновлення економіки України, навіть у такий складний час.

ПРОЄКТИ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД В УКРАЇНІ

Науменко Наталія — 2024-01-21

У статті розглянуто перспективи відновлення сфери туризму та готельно-ресторанної справи у воєнний час та період післявоєнної відбудови в Україні. Впровадження інноваційних проєктів має здійснюватися, спираючись на досвід країн, в яких була повністю зруйновна чи частково постраждала рекреаційна сфера під час війни. Серед таких країн слід відзначити бувші республіки, що входили до складу колишньої Югославії, а також Кіпр, Ізраїль та Грузію. Цікавим для внутрішнього українського туризму був би досвід підтримки туристичної галузі на державному рівні у Франції, Італії чи Польщі.

Автори дослідження пропонують розглянути як вже відомі але вчасно не реалізовані бізнес-проєкти в туризмі, так і ті, що народились протягом двох останніх років під час війни. Пряма заборона на виїзд військовозобов’язаних, які не перебувають у зоні військових дій, саме у 2023 році змусила туристичні компанії західного регіону України активно шукати можливості зацікавити громадян новими туристичними маршрутами та реалізовувати їх на тих територіях, де загроза людському життю є мінімальною.

В процесі дослідження визначено наступні перспективні напрямки відновлення повоєнного туризму в Україні, а саме: бізнесовий, освітній, медичний, зелений та військовий туризм; розроблення та реалізація програм (державного та міжнародного рівня) підтримки туристичних підрозділів; забезпечення тісної співпраці між країнами з метою взаємної підтримки туристичної діяльності; сприяння підвищенню інтересу іноземних туристів до меморіальних маршрутів та знакових місць, де відбувались воєнні дії. У пошуках нових методів і способів реалізації туристичних послуг доведено, що у контексті відновлення туристичної галузі та готельно-ресторанної справи в Україні слід звернути увагу на дієвий досвід зарубіжних країн у відновленні рекреаційної сфери, яка вже понесла і несе значні збитки під час кризи COVID-19, а особливо через російську військову агресію.

ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДШТОВХУВАННЯ (НАДЖИНГУ) НА КУЛЬТУРУ СПОЖИВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Маркович Ірина — 2024-01-21

У цій статті розглянуто важливу тему впливу культури споживання на навколишнє середовище та можливості скорочення проявів негативних ефектів виробництва їжі на клімат та ресурси. Досліджено статистичні дані, що підтверджують зростання обсягів викидів парникових газів у результаті виробництва продуктів тваринного походження.

Здійснено обґрунтування важливості кардинальних змін у технологіях тваринництва та моделях харчування, які сприятимуть зменшенню викидів та здійснення негативного впливу на довкілля. Зокрема, у статті розглянуто можливості поведінкової економіки у формуванні звичок споживання «еко-продуктів» та наголошено на важливості змін у поведінці домогосподарств.

Спеціальна увага приділена впливу інформаційних повідомлень на вибір споживача у ресторанних меню, які спрямовані на стимулювання споживачів ухвалювати «еко-рішення» та вибирати страви рослинного походження. Дослідження вказує на потенціал зміни споживчих звичок через інформаційні повідомлення та підштовхування до певних дій. Наприклад, описується, що учасники, які переглядали меню з такими «підштовхуючими» повідомленнями, частіше обирали вегетаріанські страви, порівняно з тими, хто переглядав меню без них. Деякі з повідомлень, такі як «маленькі зміни, великий вплив» та «приєднання до руху», майже подвоїли кількість вегетаріанських страв, які були замовлені, і стимулювали більше їх вживати навіть у майбутньому.

Дослідження підтверджує, наскільки суттєво можна стимулювати зміну споживчих звичок та прийняття раціональних рішень, використовуючи просте та акцентоване інформування. Поведінкові підштовхування (наджинг) може допомогти формувати нові звички та спонукати людей до зміни поведінки в контексті споживання, що має важливе значення для збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь і сталого розвитку.

DIGITAL-ТЕХНОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тищук Інна — 2024-01-21

У сучасному світі цифрові технології відіграють важливу роль у розвитку та трансформації туристичного бізнесу. Вплив цифрових технологій на маркетинг та просування туристичних послуг, а саме: створення веб-сайтів, мобільних додатків, використання соціальних медіа, використання штучного інтелекту та смарт-технологій у готелях, дозволяє туристичним компаніям залучати більше клієнтів та забезпечувати персоналізовані пропозиції.

Статтю присвячено аналізу впливу цифрових інновацій на туристичний бізнес у сучасному світі, дослідженню сучасних тенденцій та важливих аспектів використання цифрових рішень. Обґрунтовано основні аспекти розвитку цифрових технологій у сфері туризму, потенційні перспективи, а також розробку систем онлайн-бронювання для підтримки клієнтів та впровадження віртуальної реальності у туристичних екскурсіях, що роблять подорожі більш зручними та цікавими. Визначено вплив цифрових інновацій на покращення якості обслуговування туристів та удосконалення управління туристичними підприємствами. Проаналізовано переваги та виклики, пов’язані із введенням цифрових технологій у галузь туризму, що визначають основні напрямки розвитку туристичного сектора. Запропоновано можливості для поліпшення якості обслуговування та розвитку туристичного бізнесу в майбутньому. Означено, що вплив цифрових технологій на аналіз даних та ухвалення рішень у туристичному бізнесі, великий обсяг інформації, який генерують цифрові канали, дозволяють компаніям вдосконалювати стратегії та прогнозувати попит. Доведено, що на сьогодні важливість адаптація туристичних компаній до цифрового середовища є перспективною, що в свою чергу сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності туристичного бізнесу.

МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Морохова Валентина — 2024-01-23

У статті досліджено особливості маркетингового забезпечення діяльності підприємств малого бізнесу. Встановлено, що найважливішим фактором успішного функціонування та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є використання маркетингової концепції управління, яка орієнтує виробників на оперативне реагування на потреби споживачів і їх задоволення ефективніше порівняно з конкурентами. Визначено завдання розширення засобів реалізації маркетингової політики з урахуванням специфіки діяльності підприємств малого бізнесу та актуального стану зовнішнього середовища. Систематизація літературних джерел засвідчила, що розвиток малих підприємств сприяє економічному зростанню, насиченню ринку необхідними якісними товарами, створенню нових робочих місць та вирішенню економічних і соціальних проблем. Узагальнено дослідження щодо зміни умов функціонування малих підприємств та виділено три основні напрями їх розвитку: маркетинг як основа управлінського мислення, маркетинг як управлінська функція та маркетинг як набір спеціалізованого інструментарію. Головною причиною недостатніх маркетингових зусиль малого бізнесу є обмеженість бюджету та інших ресурсів, які можуть бути використані в управлінні маркетинговою діяльністю. Для підвищення ефективності діяльності підприємств малого бізнесу представлено і розглянуто інструменти малобюджетного маркетингу, які є пріоритетними для малого бізнесу. Аргументовано, що «партизанський маркетинг» є економічно ефективною складовою маркетингової стратегії і сприяє зниженню витрат на просування продукції завдяки використанню нестандартних рекламних методів. Дослідження засвідчили: основними особливостями управління маркетингом підприємств малого бізнесу є обмеженість ресурсів та маркетингових функцій, акцент на конкуренцію, креативність та розробку індивідуальних пропозицій для клієнтів. Особливу увагу, на думку авторів, слід приділити питанню організації маркетингової діяльності на малих підприємствах, оскільки вона дозволяє їм встановлювати і підтримувати ефективні контакти зі своїми клієнтами при мінімальних витратах. Основним напрямком швидкої адаптації підприємств малого бізнесу до змін зовнішнього середовища визначено формування ефективної маркетингової стратегії і тактики на базі новітніх маркетингових концепцій і технологій.

ЗАПАСИ В ІНТЕГРОВАНОМУ ЛАНЦЮЗІ ПОСТАЧАННЯ

Ліпич Любов — 2024-01-23

Мета статті - розробка інтегрованої системи управління запасами, в системі ланцюгів постачання, яка забезпечить ритмічність виробничого процесу та конкурентні переваги . Встановлено, що процес управління вимагає інтеграції діяльності підприємств у сфері маркетингу і логістики. В логістиці і в маркетингу клієнт і рівень його задоволеності відіграють ключову роль Це вимагає прийняття інтегрованих управлінських рішень, які дозволять оптимізувати процеси в існуючому ланцюзі постачання і підвищити рівень обслуговування клієнтів. Наявність потрібного продукту в потрібний час, у потрібній кількості, без втрат чи збитків для клієнта - основний принцип логістичних систем, що підкреслює важливість обслуговування клієнтів. Запізнення з визначенням поточних і потенційних потреб клієнтів негативно впливає на процес планування обсягів і частоти постачання окремих товарів. Це призводить до погіршення обслуговування клієнтів і надмірного нагромадження запасів. Доведено, що для реалізації ефективної політики обслуговування клієнтів необхідне виконання таких умов: створення циклів зворотного зв'язку та багатоканального ланцюга постачання; формування пропозиції варіантів самообслуговування; забезпечення персоналізації; розширення можливостей клієнтів за допомогою штучного інтелекту (ШІ; забезпечення проактивності. Обґрунтовано, що модифікацію процесів у ланцюзі постачання,слід розглядати як невід'ємний елемент стратегії окремих суб'єктів цього ланцюга. Менеджмент вимагає співпраці між окремими суб'єктами, включеними в даний ланцюг постачання. Синергія можлива, якщо індивідуальні потреби кожного учасника ланцюга постачання взаємопов’язані та спрямовані на максимізацію переваг усіх суб’єктів. Співпраця між підприємствами в ланцюзі постачання вимагає інвестицій у ІТ-технології для ідентифікації потоку інформації, підвищення можливості гнучкого реагування. Досягнення безперервності та гнучкості потоку у ланцюзі постачання вимагає: ліквідації проміжних пунктів зберігання і постачання безпосередньо на виробничу лінію; розташування постачальників поблизу підприємства, що виробляє кінцеву продукцію; високої частоти постачання; покращення потоку інформації, що супроводжує потік продуктів.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Кузьмак Олег — 2024-01-23

У статті узагальнюються питання щодо ролі соціальної відповідальності як основного інструменту у формуванні маркетингової стратегії та підвищенні конкурентоспроможності підприємств, зосереджуючись на сприянні сталому розвитку. Розглядаються способи, за допомогою яких підприємства можуть інтегрувати соціальну відповідальність у свої основні стратегії, щоб не лише відповідати етичним і суспільним очікуванням, але й отримати конкурентну перевагу на ринку. Основною метою статті є дослідження сутності, визначення концептуального змісту та обґрунтування впровадження концепції соціальної відповідальності в систему стратегічного маркетингового управління підприємством як необхідної передумови забезпечення його конкурентоспроможності в напрямку сталого розвитку. Систематизація літературних джерел свідчить про дискусійність та певні розбіжності у розумінні та трактуванні сутності соціальної відповідальності, впровадження концепції соціальної відповідальності та її інтеграції у формування м маркетингової стратегії конкурентоспроможності. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що формування культури соціальної відповідальності з орієнтацією на зацікавлені сторини, має стати одним із інструментів забезпечення передумов конкурентних переваг сучасних підприємств, зміцнення іміджу та збільшення прибутки бізнесу шляхом створення цінності, збільшення інновацій, покращення відносин із клієнтами та працівниками та розширення можливостей для зростання. Аналіз охоплює приклади та тематичні дослідження, які ілюструють успішне впровадження ініціатив соціальної відповідальності, підкреслюючи їх позитивний вплив на імідж бренду та лояльність клієнтів. Поєднуючи корпоративні цілі з соціальними та екологічними цілями, стаття виступає за цілісний підхід до бізнесу, який не тільки сприяє загальному благу, але й позиціонує компанії як рушіїв позитивних змін на глобальному ринку. Дослідження зводиться до висновків, що сучасні умови вимагають від підприємств інноваційного підходу до розвитку, а соціальна відповідальність, виступаючи системою взаємозв’язків із зацікавленими сторонами, стає ключовим напрямком цього розвитку. Інтеграція соціальної відповідальності в усі аспекти діяльності компанії, включаючи її філософію та систему стратегічного маркетингового управління підприємством, буде допомагати забезпечити не лише позитивний імідж, але й стійку конкурентоспроможність у подальшій перспективі.

ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА ПЕРСОНАЛУ В КРИЗОВИХ УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

Абрамова Ірина — 2024-01-23

У цій статті сформовано чинники організаційної поведінки персоналу в кризових умовах пандемії та військового стану. Визначено, що поведінка персоналу організації у кризових умовах змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Проведено порівняльну характеристику організаційної поведінки в умовах війни та нормальних умовах розвитку підприємства. Критеріями порівняльної характеристики визначено: базову модель поведінки, базис цієї моделі, зорієнтованість працівників, орієнтація системи управління, домінуючі потреби працівників, участь персоналу в системі управління та психологічний стан працівників. Визначено стратегії управління організаційною поведінкою персоналу.

Сформовано інструменти у рамках реалізації антикризової стратегії управління персоналом, зокрема: планування, створення безпечного простору, антистресові та саморегуляційні методи, ефективна комунікація, лояльність та емпатія, перегляд показників продуктивності.

У статті проведено узагальнення змін у зв’язку з військовим станом, які мають вплив на організаційну поведінку персоналу, зокрема: зміщення фокусу уваги на безпеку та здоров`я людей, нестабільність по усіх напрямках діяльності, психологічна та емоційна нестабільність, неефективність типових мотиваційних механізмів, нестабільність законодавства в країні.

Сформовано завдання управління організаційної поведінкою персоналу в кризових умовах. У статті визначено, що ключовими завданнями системи управління поведінкою персоналу є розвиток співпраці, формування командного духу, єдності та організованості, зміцнення авторитету топ-менеджменту, підвищення якості роботи з використанням нематеріального стимулювання.

Запропоновано інструменти кадрової політики, які матимуть позитивний вплив на персонал з метою збереження кадрового складу та продуктивності праці працівників.

Визначено заходи управлінського впливу на організаційну поведінку персоналу у кризових умовах діяльності бізнесу. Обгрунтовано, що кризові умови (пандемія та війна) мають суттєвий вплив на організаційну поведінку працівників, тому керівництво повинно вчасно реагувати на зміни, бути гнучким та активно впроваджувати відповідні інструменти протидії кризі з метою формування стійкого колективу.

РЕГІОНАЛЬНИЙ БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТ: ДЕФІНІЦЯ ПОНЯТТЯ

Газуда Сергій — 2024-01-23

У статті обґрунтовано необхідність формування регіонального бренд-менеджменту як інструменту підвищення конкурентоспроможності регіону. Зазначено, що регіональний бренд-менеджмент дозволить забезпечити впізнаваність території, забезпечити її імплементацію у національну та міжнародну економічну спільноту, сформувати позитивний імідж серед інвесторів, представників бізнесу, споживачів та інших груп стейкхолдерів. Проведено огляд літератури змісту понять «бренд-менеджмент» та «регіональний брендинг». Проведені дослідження поняття «бренд-менеджмент» дозволили сформувати три підходи до розуміння його змісту: системний підхід (система, яка визначає послідовність реалізації заходів щодо об’єкта брендування), стратегічний підхід (стратегічний план заходів щодо створення ефективного бренду), економічний підхід (забезпечення рентабельності об’єкта дослідження, збільшення дохідності та зростання вартості його капіталу, забезпечення рентабельності об’єкта брендування, збільшення дохідності та зростання вартості його капіталу). Запропоновано в основу бренд-менеджменту покласти комплексний підхід, який передбачатиме виконання послідовності дій щодо створення брендингу; розробку бренд-стратегії; отримання економічної вигоди від ефективно сформованого бренд-менеджменту. Досліджено сутність поняття «регіональний брендинг». Проведені дослідження показали, що в основі регіонального брендингу покладено три основні характеристики: забезпечення конкурентоспроможності регіону; система економічних, соціальних та екологічних цілей регіону; сукупність цінностей, які формують ідентичність регіону. У статті запропоновано розглядати регіональний бренд-менеджмент як сукупність заходів, спрямованих на розробку бренд-стратегії, яка дозволить сформувати соціо-еколого-економічні цінності території та її ідентичність з поміж інших територіальних одиниць, задля забезпечення конкурентоспроможності та зростання валового регіонального продукту. Доведено, що ефективно сформований регіональний бренд-менеджмент сприятиме залученню інвестицій в економіку регіону, покращенню соціально-економічного розвитку території, активізації розвитку бізнес-середовища, підвищенню рівня її конкурентоспроможності та нарощенню присутності у національному та міжнародному просторах в цілому.

ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Кощій Оксана — 2024-01-23

У статті розглянуто питання cтановлення цифрової економіки та виявлено передумови цього процесу. З’ясовано вплив процесу цифровізації на діяльність організацій. Наголошено на необхідності проведення трансформації традиційної моделі їх господарювання та імплементації в неї інструментів цифрової трансформації.

Виявлено, що сучасні організації почали здійснювати цифрову трансформацію для успішного протистояння потенційним перешкодам з боку конкурентів, підвищення результативності та ефективності свого функціонування, пришвидшення пристосування до змін зовнішнього середовища тощо.

Виявлено, що національна економіка та вітчизняні організації мають низькій рівень цифрової конкурентоспроможності, що не дозволяє їм належним чином скористатися перевагами цифровізації. Встановлено, що відносно невелика частка вітчизняних підприємств здійснюють електронну торгівлю, мають високу питому частку реалізованої продукції з використанням електронної торгівлі у загальних її обсягах, використовують соціальні медіа, купують послуги хмарних обчислень, мають веб-сайт та чат-сервіс для спілкування з клієнтами, використовують робототехніку тощо. Обґрунтовано необхідність активізації цифровізації вітчизняних організацій, яку слід здійснювати з врахуванням наступних порад: основою цифровізації мають бути не технології, а люди і трансформація бізнес-моделей; процес діджиталізації має бути стійким і зосередженим; слід володіти інформацією про існуючі ризики та сприймати їх як невід’ємну складову цифрової трансформації; слід зацікавити працівників у діджиталізації бізнес-процесів, пояснити їм необхідність та переваги діджиталізації; необхідно забезпечити високий рівень сприйняття інновацій; потрібне впровадження цифрового мисленням в управлінні ключовими процесами, клієнтами і командами; успішна діджиталізація можлива лише за участю усіх працівників.

Цифровізація діяльності вітчизняних організацій викликає потребу у розробці і впровадженні інноваційних платформ, які б сприяли прискоренню виробничих процесів та інтеграції даних, спрощували аналіз і підготовку управлінських рішень. В процесі цифрової трансформації діяльності вітчизняних організацій слід враховувати наступні основні тренди в даній сфері: роботизація промислових виробництв; використання аналітичних даних на основі Big data у моделюванні і прогнозуванні; інтелектуальні пристрої і «інтернет речей»; хмарні інструменти (зберігання даних, обробка і обчислення); «AR» (доповнена реальність) і «VR» (віртуальна реальність).

ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Тендюк Алла — 2024-01-23

У статті обґрунтовано необхідність впровадження стратегії сталого розвитку для підприємств України на сучасному етапі. Деталізовано сутність стратегії сталого розвитку підприємства та її основних складових: екологічної, економічної та соціальної, визначено позитивні ефекти від її реалізації. Обґрунтовано доцільність впровадження в практику діяльності підприємства стандартів GRI, який передбачає звітність підприємства за трьома ключовими групами показників екологічними, економічними та соціальними, а також стандарту ESG, що базується на впровадженні високого рівня стандартів якості довкілля, соціальної відповідності та відповідних стандартів управління. Стандарт GRI орієнтований на впровадження оцінки взаємного впливу підприємства на екологію, економіку та соціум, що реалізується у двох напрямках «ззовні всередину» та «зсередини назовні», формування на цій основі системи звітності підприємства. Впровадження стандартів сталого розвитку бізнесу ESG дозволяє узгодити потреби та інтереси власників, співробітників, постачальників, клієнтів та інвесторів, та на цій основі сформувати бачення загальної стратегії розвитку підприємства. Окрім екологічної та соціальної відповідальності цим стандартом передбачено досягнення високого рівня стандартів управління, що базуються на принципах забезпечення прозорості роботи підприємства, відповідності діяльності нормативним вимогам, систему винагород топ-менеджменту з урахуванням критеріїв сталості, запровадження системи управління ризиками, етичності ділової поведінки, уникнення конфлікту інтересів.

У дослідженні деталізовано етапи впровадження стандартів ESG, якими є з’ясування інтересів та цілей зовнішніх та внутрішніх зацікавлених сторін, визначення пріоритетності завдань щодо сталого розвитку, оцінка поточного стану підприємства щодо стандартів ESG, визначення цілей, оцінка розривів між цілями та поточним станом підприємства щодо сталого розвитку, розробка плану впровадження стандартів, впровадження стандартів, збір, оцінка та аналіз інформації за результатами впровадження стандартів, коригування діяльності відповідно до виявлених відхилень.

Зроблено висновок, що впровадження запропонованих стандартів сприятиме формуванню ряду конкурентних переваг, серед яких є досягнення високих екологічних стандартів, зростання енергоефективності та зниження відходоємності, скорочення операційних витрат, сприяння залученню «зелених інвестицій», подолання бар’єрів для виходу на міжнародні ринки.

МЕТОДИ І МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОБІТ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Лісовська Лідія — 2024-01-23

У статті узагальнено питання обґрунтування та вибору методів оцінювання вартості результатів науково-технічних робіт (НТР) в процесі їх комерціалізації університетами у бізнес-середовище. Основною метою дослідження є аналізування діючих методів оцінювання результатів науково-технічних робіт як об’єктів інтелектуальної власності та їх групування для представлення характеристики з метою практичного використання. Оцінювання вартості результатів НТР є одним із засадничих завдань її ефективної комерціалізації. Якісне та об’єктивне оцінювання потрібно розглядати як перший і визначальний етап у процесі формування угоди про трансфер результатів НТР. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що визначення «справедливої» ціни повинно стати не лише джерелом компенсації зусиль авторам, але й чинником успішного інноваційного розвитку університетів. Дослідження проблеми здійснено в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано методи та моделі визначення вартості результатів НТР, а потім проведено порівняльний аналіз переваг та обмежень їхнього використання для різних видів результатів НТР та інновацій відповідно. Методологічним інструментарієм дослідження слугували: системний підхід, методи аналізу й синтезу, історичний, логічного узагальнення, порівняння та ін. Об’єктом дослідження обрано методичні та методологічні підходи оцінювання вартості результатів НТР, а предметом – обгрунтування вибору оптимального методу за встановленими цілями оцінювання. У дослідженні систематизовано моделі оцінювання вартості результатів НТР. Це: моделі на основі активів; моделі на основі витратного аналізування; моделі на основі конкурентного аналізування; моделі на основі доходного аналізування; моделі на основі вартісного аналізування. Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що перспективною є та модель, яка не обмежуватиметься однозначним визначенням вартості результатів НТР, а забезпечить принаймні дворівневу оцінку вартості (мінімальне та максимальне значення), що давало би змогу визначати рівень комерційного потенціалу результатів НТР. Такий підхід надаватиме можливість університету та споживачеві результатів НТР розробляти і впроваджувати заходи щодо покращення стану справ із цією НТР, наближаючи її вартісну оцінку до бажаного значення. Результати дослідження можуть бути корисними для наукових працівників, підприємців, державних службовців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, фахівців центрів трансферу технологій або аналогічних підрозділів університетів, аудиторів, оцінювачів технологій, менеджерів різних інституційних рівнів.

ЛОГІСТИЧНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ

Ковальська Любов — 2023-12-12

У статті обґрунтовано роль та значення логістичних бізнес-процесів у підприємництві. Зазначено, що будь-який логістичний бізнес-процес спрямований на створення цінності для клієнтів (споживачів продукції), ланцюга цінності, механізму перетворення ресурсів підприємства у дохід. Проведено огляд існуючих підходів до змісту поняття «логістичний бізнес-процес» підприємства. Проведений огляд літератури дозволив виділити два основних підходи до змісту поняття логістичний бізнес-процес: логістичний бізнес-процес представляє собою спосіб створення цінності для підприємства (зі сторони клієнта, задоволеності споживача якістю продукції, якістю доставки, якістю логістичного обслуговування, якістю логістичних послуг); логістичний бізнес-процес представляє собою метод та спосіб ведення бізнесу, який дозволяє підприємству утримувати міцні позиції у ринковому середовищі та отримувати стабільний прибуток. Доведено, що основними варіантами застосування логістичних бізнес-процесів підприємства є: оцінка ефективності здійснення логістичної діяльності підприємства; оцінка логістичного потенціалу (логістичних потужностей) підприємства; оптимізація логістичних бізнес-процесів з точки зору створення цінності для клієнта. Обґрунтовано, що здійснення логістичних бізнес-процесів дозволяє оцінити ефективність ведення логістичної діяльності підприємства, виявити проблеми у постачанні сировини та матеріалів, складуванні товарів, виробництві продукції; оцінити логістичні потужності підприємства та ефективність їх використання; а також оптимізувати основні/допоміжні логістичні бізнес-процеси, удосконалити логістичні операції та логістичні функції. Доведено, що ефективне здійснення логістичної діяльності підприємства потребує здійснення ряду логістичних бізнес-процесів. У статті розглянуто підходи до видів логістичних бізнес-процесів на підприємстві. Авторами запропоновано такі види логістичних бізнес-процесів як матеріально-технічне постачання (логістика постачання – постачання сировинних ресурсів на підприємства); складування сировини, матеріалів та готової продукції (складська логістика – створення складських запасів матеріалів, сировини); виробнича логістика (виконання виробничої програми підприємства із мінімальними втратами ресурсів); збутова логістика (організація системи продажу товарів); транспортна логістика (процес організації та доставки товару до кінцевого пункту призначення).

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ІНТЕГРОВАНОГО ПЛАНУВАННЯ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Кривов’язюк Ігор — 2023-12-12

У цій статті подальшого розвитку набуло застосування концепції інтегрованого планування в цифрових ланцюгах постачання. Метою дослідження є визначення перспективності застосування інтегрованої платформи планування та виконання в цифровому ланцюзі постачання промислових підприємств. Критичний аналіз змісту сучасних наукових досліджень вчених з узгодження питань впровадження цифрових технологій та удосконалення систем інтегрованого планування й управління ланцюгами постачання виявив недостатність приділення уваги цій проблематиці. Актуальність такої тематики зумовлена необхідністю вирішення проблеми ефективного управління логістикою промислових підприємств шляхом впровадження та використання цифрових технологій на основі створення додаткової цінності для усіх учасників логістичного ланцюга. Методологічну основу результатів статті становить система наступних застосованих методів: узагальнення – для уточнення місця інтегрованого планування в цифровому ланцюзі постачання; групування та деталізації – для уточнення взаємозв’язків між інтегрованою платформою планування в ланцюзі постачання та факторами попиту-пропозиції промислових підприємств; методи аналізу та оптимізації – для охоплення нових планових горизонтів в інтегрованих ланцюгах постачання промислових підприємств; узагальнення – при зведенні висновків і рекомендацій щодо отриманих даних досліджень. Наукову новизну результатів дослідження становить науково-методичний підхід, застосування якого дозволяє отримати сукупність висновків щодо визначення перспективності застосування інтегрованої платформи планування та виконання в цифровому ланцюзі постачання промислових підприємств. Отримані результати дослідження можуть бути корисними для промислових підприємств, що працюють над вирішенням проблеми підвищення ефективності управління логістикою.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Кривов’язюк Ігор — 2023-12-12

У статті розкрито методичні аспекти дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Основною метою дослідження є удосконалення методичного підходу щодо здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Критичний аналіз наукових публікацій з досліджуваної проблематики виявив застосування при дослідженні стану зовнішньоекономічної діяльності підприємств методичних підходів, які характеризують системні недоліки, що не дозволяє сконструювати адекватну модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Актуальність вирішення даного питання зумовлена важливістю формування відповідного сучасним викликам методичного підгрунття для вивчення тенденцій та виявлення проблем зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Методологічну основу становить система застосованих для отримання результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення та порівняльного аналізу – для характеристики методів дослідження, а також переваг і недоліків застосованих науковцями методичних підходів до аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств; групування та систематизації – для розкриття змісту та послідовності реалізації методичного підходу щодо здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств; моделювання та узагальнення – для побудови концептуальної моделі аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах сучасних викликів; логічного узагальнення – для отримання висновків і розроблення рекомендацій за результатами досліджень. Наукову новизну результатів дослідження становлять удосконалений методичний підхід до здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств та запропонована концептуальна модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах сучасних викликів. Результати дослідження мають практичну цінність для науковців і практиків, яких цікавить вивчення шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств на основі даних аналітичного обстеження її стану.

АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ДИНАМІКИ АКЦІЙ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ НА МІЖНАРОДНИХ БІРЖАХ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЇХ РИНКОВОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ

Фесіна Юрій — 2023-12-12

У цій статті набуло подальшого розвитку вивчення особливостей формування ринкової капіталізації компаній в сучасних умовах. Метою дослідження є аналізування впливу цінової динаміки акцій вітчизняних аграрних компаній, які котируються на міжнародних біржах, на формування їх ринкової капіталізації задля визначення перспективності її нарощування. Критичний аналіз змісту наукових публікацій вчених-економістів вказує на застосування різних наукових підходів, залежно від обраної мети дослідження, й одночасно, нестачу вивчення впливу на формування ринкової капіталізації компаній її основних складових. Актуальність досліджуваної тематики зумовлена важливістю вирішення проблеми пошуку джерел інвестування розвитку вітчизняних компаній. Методологічну основу результатів даного дослідження становить система застосованих наступних методів: узагальнення – для критичного аналізу змісту наукових публікацій сучасних вчених, які вивчали особливості формування ринкової капіталізації компаній; графічного – для візуалізації структури доходів вітчизняних аграрних компаній в розрізі холдингів; аналітичний та табличний – для фіксації поточних цін акцій вітчизняних аграрних компаній, репрезентованих на світових біржах; розрахунково-аналітичний – при визначенні обсягів і розрахунку діапазонів ринкової капіталізації вітчизняних аграрних компаній, репрезентованих на міжнародних фондових ринках; узагальнення та прогностичний – при зведенні висновків і визначенні перспектив нарощування ринкової капіталізації аграрних компаній, акції яких котируються на міжнародних біржах. Наукову новизну результатів дослідження становить підхід до вивчення впливу поточних цін акцій вітчизняних аграрних компаній на зміну обсягів і діапазонів їх ринкової капіталізації. Отримані результати дослідження можуть мати користь для підприємств аграрного сектору економіки, що задаються питаннями пошуку інвестицій для подальшого розвитку та трансформації бізнесу.

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОЗРІЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ТА СКЛАДСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ

Завадська Олена — 2024-01-23

У статті узагальнено питання, щодо залучення інформаційних технологій до автоматизації процесів транспортної та складської логістики. Виокремлені цілі, переваги та перспективи розвитку в рамках логістичних процесів. Основною метою даної проблеми є оновлення та вдосконалення інформаційних технологій в транспортній та складській логістиці, необхідність забезпечення ефективного обміну інформацією між різними сторонами логістичного процесу. Це охоплює постачальників, перевізників, склади, дистриб’юторів та інших учасників ланцюга постачання. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми сучасних технологій в логістиці свідчить про те, що дослідження в цьому контексті є актуальним, з практичної точки зору.

Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що застосування сучасних інформаційних технологій, дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій і забезпечити швидкий та точний обмін інформацією між різними сторонами.

Досліджено особливості інформаційних технологій транспортної та складської логістики та специфіку їх практичного застосування на розвиток логістики загалом. Доведено, що використання сучасних інформаційних технологій в логістичних процесах є незамінним важелем, в управлінні потоковими процесами в складних господарських системах. Розкрито ряд головних вигод від реалізації ефективного процесу застосування інформаційних технологій внутрішніх логістичних процесів для забезпечення прибутковості та економічного зростання підприємств.

Результати дослідження можуть бути корисними в процесі прийняття рішень стосовно реалізації внутрішніх логістичних процесів, що надасть можливість накопичувати, обробляти, аналізувати, та отримувати очікуваний ефект у вигляді виважених результативних управлінських рішень.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА СУКУПНИХ РЕСУРСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Лич Володимир — 2024-01-23

У цій статті узагальнено питання щодо важливості сукупних ресурсів домогосподарств як економічного ресурсу. Основною метою дослідження є визначення частки альтернативних джерел сукупних ресурсів домогосподарств, які попередньо розподілені на групи від І до IV за регіональним аспектом. Систематизація літературних джерел та підходів щодо специфіки умов життя домогосподарств України, наявності альтернативних джерел сукупних ресурсів свідчить про те, що в Україні домогосподарства мають схожий рівень середньодушових еквівалентних загальних доходів, однак, частка альтернативних джерел сукупних ресурсів дещо відрізняється, зокрема це стосується домогосподарств ІІ-IV груп. Виявлено, що в областях ІІ-IV груп домогосподарства мають вищу частку альтернативних сукупних ресурсів.

Актуальність вирішення даної наукової проблеми в тому, що домогосподарства варто розглядати як активного суб’єкта ринкових відносин, якому потрібно гарантувати на рівні держави європейські умови життя, у т.ч. за регіональним аспектом. Це призведе у тому числі до накопичення сукупних ресурсів домогосподарств серед яких значна частина буде належати альтенативним ресурсам: заощадженням, депозитам, кредитам тощо. Які в подальшому можуть бути спрямовані в економіку України як інвестиційний ресурс.

Дослідження теми «Альтернативні джерела сукупних ресурсів домогосподарств: регіональний аспект» здійснюється в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано актуальність обраної теми. Визначено частину не вирішених проблем доходів та інших умов життя домогосподарств України. Враховано наукові напрацювання та здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців. Проаналізовано доходи та умови життя домогосподарств України за регіональним поділом на групи від І до IV. Зроблено висновки щодо рівності та достатності доходів та умов життя домогосподарств. Встановлено частку альтенативних джерел сукупних ресурсів домогосподартсв за регіональним аспектом. Зроблено висновки і пропозиції із вирішення окресленої проблематики.

Методологічним інструментарієм методів дослідження були науковий доробок вітчизняних і зарубіжних учених. Було використано методи статистичний, аналізу, синтезу, групування і узагальнення – при дослідженні основних показників доходів та умов життя домогосподарств, які попередньо розподілені на групи від І до IV за регіональним аспектом, а також при визначенні частки альтернативних джерел сукупних ресурсів домогосподарств.

Об’єктом дослідження є домогосподарства України за регіонами (областями), зокрема доходи та умови життя домогосподарств.

Результати дослідження можуть бути корисними для визначення соціально-економічного рівня життя домогосподарств та населення України за регіональним аспектом. Результати наукових пошуків можуть бути використані для продовження дослідження проблематики доходів та умов життя домогосподарств України, зокрема ефективності державної економічної, соціальної політики тощо. Визначення напрямів вдосконалення доходів та умов життя домогосподарств згідно з Європейськими стандартами та нормами.

РОЗВИТОК ПЛАТІЖНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В КОНТЕКСТІ ЗРОСТАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

Пиріг Світлана — 2024-01-23

У статті узагальнено питання розвитку платіжної інфраструктури в контексті зростання безготівкових розрахунків в Україні, що є одним із головних елементів операцій, щодо передачі грошової вартості в обмін на товар/послугу в безготівковій формі. Основною метою дослідження є оцінка розвитку платіжної інфраструктури та залежності зростання безготівкових розрахунків від розвитку платіжної інфраструктури. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що даний процес вимагає вдосконалення сучасних технологій та нових звичок. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що розвиток платіжної інфраструктури забезпечує економічну діяльність, створюючи умови для руху грошових коштів між учасниками економічного обігу і надає можливість ефективно використовувати фінансові ресурси, що впливають на стабільність фінансової системи, вартість операцій, ліквідність банківської системи та загалом на ефективну діяльність економіки. Дослідження теми розвитку платіжної інфраструктури в контексті зростання безготівкових розрахунків в Україні здійснюється в такій логічній послідовності: визначено актуальність; здійснено оцінку показників діяльності платіжної інфраструктури в Україні; визначено величину коефіцієнта кореляції та тісноту зв’язку між кількістю безготівкових операцій та платіжною інфраструктурою. Методологічним інструментарієм методів дослідження були кілька останніх років досліджень. Об’єктом дослідження є платіжна інфраструктура, що впливає на динамічний розвиток безготівкових розрахунків в Україні. У статті представлені результати емпіричного аналізу взаємозв’язку зростання платіжної інфраструктури і зростання безготівкових розрахунків. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що розвиток платіжної інфраструктури є вагомим чинником щодо потенціалу розвитку безготівкових розрахунків в Україні. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, що займаються дослідженням розвитку безготівкових розрахунків в Україні.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТ

Іщук Леся — 2024-01-23

У статті вказано на поширеності криптовалют у сучасному суспільстві та досліджено особливості її використання. Систематизація літературних джерел, закордонного досвіду та даних ринку свідчить про дискусійність та певні розбіжності у розумінні та трактуванні сутності криптовалюти, що впливає на її впровадження в діяльність бізнесу та використання громадянами як на законодавчому рівні, так і з боку фінансової системи. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що держава повинна швидко реагувати на зміни у суспільстві та пристосовуватись до них, запобігаючи виникненню негативних наслідків насамперед для самої держави, а також і для пересічних громадян. Методологічною основою здійсненого дослідження є використання методів аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення, економіко-статистичний. У статті визначено головні особливості криптовалюти як явища, способи її використання. Обґрунтовано доцільність впровадження її у законний обіг. Виокремлено негативні аспекти, що завдають шкоди фінансовій системі держави, та чинники, які допомагають останній розвиватись. Наведено закордонний досвід врегулювання використання криптовалюти та її оподаткування, що позитивно впливає на правові та фінансові сфери діяльності держави. З огляду на виокремлені слабкі та сильні сторони криптовалюти, сформульовано загрози використання криптовалют та подальші можливості щодо неї. У статті досліджено сучасний стан розвитку ринку криптовалют та здійснено порівняння з ринком 2017 року: проаналізовано вартість, ринкову капіталізацію та відсоток від загальної ринкової капіталізації криптовалют. Проаналізовані можливі види інвестиційної діяльності щодо криптовалюти. Досліджено вплив криптовалюти на навколишнє середовище. Вказано на необхідності втручання держави у врегулювання обігу криптовалют, знаходячи варіанти подолання наслідків слабких сторін криптовалюти.