Економічний форум

ПРО БЕЗПЕКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Гринькевич Ольга, Островерх Петро, Гринькевич Василь — пт, 01 вер 2023 21:43:45 +0000

Стаття присвячена дослідженню проблеми втрат людського капіталу внаслідок зайнятості у шкідливих умовах праці, порушень законодавства про охорону праці, інших соціальних ризиків у сфері безпеки працівників на роботі. Метою статті є визначити тенденції та особливості динаміки індикаторів безпеки праці в Україні в контексті Цілей сталого розвитку, критеріїв гідної праці, ризиків збереження людського капіталу, пов’язаних з російською військовою агресією. У статті використано методологію кабінетних досліджень, статистичні методи аналізу динаміки та структури індикаторів офіційної статистики та адміністративних даних про професійні захворювання, травматизм, нещасні випадки на виробництві з урахуванням програми моніторингу ЦСР України. Результати дослідження показали, що в Україні впродовж 2016-2022 рр. зберігається високий рівень соціальних ризиків у сфері безпеки праці. Головними чинниками виявлених тенденцій є значний обсяг зайнятості у неформальному секторі економіки, обмежені можливості інспекторів Державної служби України з питань праці запобігати порушенням у сфері безпеки та здоров’я працівників, низький рівень правової культури та обізнаності зайнятих на підприємствах зі шкідливими умовами праці, недостатній рівень соціальної відповідальності та економічної мотивації роботодавців забезпечувати гідні умови праці. В умовах російської військової агресії перелік чинників кризових ситуацій у безпеці праці значно розширюється. Для запобігання та зменшення їх негативного впливу першочергове значення мають системні рішення у державному регулюванні безпекою та здоров’ям працівників. Такі рішення мають враховувати положення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, Міжнародної організації праці, ратифіковані Україною, необхідність розробки і впровадження нових стандартів з управління професійними ризиками та їх інтеграцію у загальну систему менеджменту фірми, підвищення ефективності державного контролю за додержанням законодавства про працю; економічне стимулювання роботодавців забезпечувати гідні умови праці відповідно до Цілей сталого розвитку.

ВПЛИВ СЕКТОРУ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ НА ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК І ПОСТ-ВОЄННУ ВІДБУДОВУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Кічурчак Маріанна — пт, 01 вер 2023 22:12:42 +0000

Процеси цифровізації домогосподарств, фірм та державних інституцій сприяють швидкому розвитку сектору інформації та комунікації (СІК), поліпшуючи позиції креативних індустрій на регіональному рівні та прискорюючи структурні зміни в національній економіці. Метою статті є з’ясування головних тенденцій економічного і соціального розвитку СІК у розрізі регіонів для визначення його ролі у пост-воєнній відбудові креативних індустрій в економіці України. Використано наступні наукові методи: індукція та дедукція, порівняльний і просторовий аналіз, багатофакторний регресійно-кореляційний аналіз. Встановлено, що у 2014–2020 рр. у регіонах України за показниками доданої вартості за витратами виробництва суб’єктів господарювання, кількістю діючих суб’єктів господарювання та обсягами реалізованої продукції позиції СІК посилилися, що сприятливо позначилося на розвитку креативних індустрій. Визначено, що існує просторова диференціація у соціально-економічному розвитку СІК, підґрунтям якої є особливості формування людського потенціалу та регіональної галузевої спеціалізації. Розкрито, що війна в Україні негативно вплинула на функціонування СІК як компоненти креативних індустрій через ускладнення логістики, дефіцит електроенергії, інтенсивність бойових дій та ракетні удари. За допомогою методології багатофакторного регресійно-кореляційного аналізу специфіковано такі чинники розвитку СІК на регіональному рівні, як обсяг інвестування за ВРП, умови експорту послуг для цього сектору і демографічна ситуація. Аргументовано, що СІК може пристосовуватися до діяльності в умовах воєнного стану, посилюючи свій вплив на розвиток креативних індустрій в Україні і формуючи сприятливі соціальні та економічні передумови для відновлення економічного зростання в цих індустріях після завершення війни. Результати дослідження можуть бути корисними при обґрунтуванні доцільності використання низки заходів із стимулювання розвитку СІК для активізації його участі в пост-воєнній відбудові креативних індустрій в регіонах України: поліпшення демографічної ситуації через формування сприятливих соціальних умов для повернення населення, удосконалення інвестиційного клімату та сприяння експорту послуг.

РЕГІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ У ПЕРІОД ВІЙНИ

Юрій Лучечко, Гордійчук Антоніна — пт, 01 вер 2023 22:30:47 +0000

У статті розглянуто регіональні тенденції і пріоритети розвитку агарного бізнесу у період війни. Основною метою дослідження є виявлення регіональних тенденцій та визначення пріоритетних напрямів розвитку, обґрунтування основних заходів для прискорення розвитку аграрного бізнесу в Україні у період війни та у повоєнний період. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що у період війни та у повоєнний час агарний бізнес матиме значні перспективи для зростання, важливо тільки виявити слабкі сторони і наслідки від війни та обґрунтувати пріоритети для подальшого зростання аграрного бізнесу, особливо у регіонах, які менше постраждали внаслідок війни. Дослідження проведено в такій логічній послідовності: визначено тенденції розвитку агарного бізнесу за регіонами України у 2022 році, формування пріоритетів розвитку аграрного бізнесу для кожної групи регіонів України в період війти та у повоєнний періоди, обґрунтування ключових заходів для прискорення розвитку агробізнесу у регіонах Західної і Центральної України для швидкої компенсації втрат аграрного сектору в решти регіонах. Масив статистичних даних охоплює наявні офіційні дані Держстату України про індекси сільськогосподарської продукції за регіонами у порівняних цінах. Об’єктом дослідження є процес розвитку агарного бізнесу у регіонах України. За результатами дослідження запропоновано заходи для стимулювання розвитку аграрного бізнесу: залучення додаткових внутрішніх і зовнішніх інвестицій для розвитку переробної ланки агарного сектору; прокладання нових транспортних і логічних маршрутів для збільшення експорту аграрної продукції; ведення переговорів про збільшення квот на експорт усіх груп аграрної продукції до країн ЄС; формування належного інституціонального середовища для виконання інвестиційних проєктів у сфері відновлювальної енергетики, випуску альтернативних видів палива на основі використання сільськогосподарської сировини і відходів; створення сприятливих економічних умов для розвитку дотичних до аграрного бізнесу секторів економіки. Результати дослідження можуть бути корисними для подальшого формування національної та регіональної політики економічного стимулювання розвитку агарного бізнесу за рахунок внутрішніх джерел.

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ: ФАКТОР ЧАСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Рудь Надія, Шубала Ірина — пт, 01 вер 2023 22:54:38 +0000

Проведене дослідження фактору часу. Основною метою дослідження є розробка авторського підходу щодо визначення поняття «тайм-менеджмент», систематизація існуючих методів, які допомагають раціонально розподіляти час між завданнями та роботою, і підвищити ефективність використання часу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що ефективне виконання поставлених завдань, залежить від правильного розпорядження часом, адже це той ресурс, який є безповоротним, і його нераціональне використання може призвести до зниження продуктивності праці людини. свідчить про те, що продуктивність праці прямо залежить від ефективності використання

Систематизація літературних джерел показала, що тайм-менеджмент як механізм удосконалення життя в сучасних умовах, залишається недостатньо вивченим. Саме тайм-менеджмент дозволяє сформувати вміння керувати своїм часом, бізнесом і життям. Основне завдання тайм-менеджменту не в тому, щоб встигати робити як найбільше, а в тому, щоб робити найголовніше – те, що дійсно потрібно зробити. Щоб ефективно використовувати робочий або ж особистий час, перш за все, потрібно знати, на що він витрачається і чому його не вистачає.

Процес аналізу використання часу вказує на переваги та недоліки тайм-менеджменту і дозволяє здійснювати оптимальний пошук методів тайм-менеджменту, що дозволить значно зекономити часовий ресурс та підвищити ефективність праці особистості. Методологічним інструментарієм методів дослідження були останні роки досліджень провідних науковців. Об’єктом дослідження є робочий час людини.

Велика кількість потенційних методів дає можливість вибрати для кожного саме той, що найбільше підходить. Запропоновані методики дають змогу гармонізувати життя, знайти час не лише для виконання обов’язків та досягнення успіху в кар’єрі, а й для відпочинку та саморозвитку.

Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що існує пряма залежність між раціональним використанням часу і продуктивністю праці. Результати дослідження можуть бути корисними при правильному розподілі часу між різноманітними процесами, балансуванні професійної та особистої діяльності і це робить ефективне використання часу одним із важливих потреб сучасності.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ПОВЕДІНКОВОЇ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ВІЙНИ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН КЛІМАТУ

Олександр Шубалий — пт, 01 вер 2023 23:17:17 +0000

У статті вивчено трансформацію принципів поведінкової та управлінської економіки в умовах війни, євроінтеграції та адаптації до змін клімату. Ціль статті полягає у вивченні базових принципів поведінкової економіки та управлінської економіки, а також обґрунтування додаткових принципів, на основі врахування яких доцільно будувати економічні відносити під час війни та у післявоєнний період, враховуючи необхідність прискорення євроінтеграції та дотримання положень концепції сталого розвитку. Актуальність вирішення даної наукової проблеми пояснюється недостатністю досліджень особливостей поведінки економічних суб’єктів та підходи до обґрунтування управлінських рішень в умовах війни в Україні. Методологічним інструментарієм проведення дослідження стали положення теорії поведінкової економіки та управлінської економіки. Об’єктом дослідження є поведінка економічних суб’єктів та процес прийняття управлінських рішень в умовах війни.. У статті вивчено базові або традиційні принципи поведінкової економіки та, враховуючи специфіку функціонування економіки України в умовах війни, виділено додаткові принципи (наслідування кращих, посилення контактів і прихильності або навпаки, самозбереження, згуртованості). Аналогічно в доповнення до базових виділено додаткові принципи управлінської економіки (врахування втраченої вигоди, супутніх та альтернативних доходів, пріоритетність дотримання вимог воєнної, екологічної та соціальної безпеки при обґрунтуванні доцільності реалізації проєктів на локальному, регіональному та національному рівнях, прийняття рішень в контексті дотримання глобальних і національних пріоритетів реалізації Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та положень Європейського зеленого курсу). Зроблено висновок, що використання виділених за підсумками дослідження базових і додаткових принципів поведінкової економіки та управлінської економіки не повинно відбуватися за шаблонними підходами, але важливо, щоб керівники нової формації українських компаній і державних інституцій ставили за основу для вибору управлінських рішень не тільки отримання максимального прибутку, а й враховували супутні вигоди та витрати.

ПРОЕКТНИЙ ПІДХІД ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ

Людмила Матвійчук, Віктор Корсак, Борис Смаль, Тетяна Зубехіна — сб, 02 вер 2023 09:59:55 +0000

У цій статті узагальнено питання забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності регіонів України на основі проектного підходу. Основною метою публікації є дослідження процесу забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності України на основі проектного підходу та пошук напрямів посилення досліджуваних процесів в регіонах країни. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності регіонів України свідчить про те, що зазначені питання з позицій проектного підходу висвітлені недостатньо. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що доцільно застосувати проектний підхід розробивши ієрархічну платформу забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності, на підґрунті врахування узгодженості стратегічних рішень стейкхолдерів гостинності на усіх ієрархічних рівнях. При проведені досліджень використано спеціальні та загальнонаукові методи: аналізу та синтезу при визначені стану та перспектив розвитку індустрії гостинності; порівняння при визначені специфіки взаємодії суб’єктів гостинності та можливих проблем управління інтегрованими об’єднаннями; за допомогою структурно-логічного методу систематизовано бачення дій органів місцевого самоврядування в напрямі посилення інтеграційних процесів індустрії гостинності в регіоні. Об’єктом дослідження є процес забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності регіонів України. У статті представлені результати дослідження стану індустрії гостинності в регіонах України в сучасних умовах, який показав, що в основі сучасного бачення розвитку регіонів та забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності лежать концепція сталого розвитку та інтеграційні процеси, що передбачає збалансування та нормування соціо-еколого-економічного впливу індустрії гостинності на навколишнє середовище, а також проникнення суб’єктів гостинності на вищі ієрархічні рівні. Результати дослідження виявили основні проблеми забезпечення конкурентоспроможності індустрії гостинності регіонів України, а також висвітлили потенційні перспективи досліджуваних процесів з урахуванням умов євроінтеграції.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТА МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Полінкевич Оксана — сб, 02 вер 2023 10:05:11 +0000

Процеси сталого розвитку в Україні забезпечуються тим, що економіка є відкритою для зовнішнього світу. Відповідно розширюються можливості щодо використання інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій у інноваційній діяльності підприємств. Основною метою дослідження є визначення інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій інноваційної діяльності підприємств. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення цієї проблеми показала, що питання інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій інноваційної діяльності підприємств є мало досліджуваними та розглядалися як окремі елементи, а не в єдиному синтезі. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що використання інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій у діяльності підприємств спроможне до підвищення інноваційної активності підприємств. Дослідження проблеми здійснено в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано фактори, які сприяють розвитку інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій, потім окреслено напрями використання інформаційно-комунікативних технологій у виробництві, управлінні та логістиці, визначено маркетингові інноваційні технології. Методологічним інструментарієм дослідження слугували такі підходи та методи: системний підхід, логічне узагальнення та порівняння – до групування маркетингових інноваційних технологій, методи аналізу й синтезу – до оцінювання напрямів використання інформаційно-комунікативних технологій у виробництві, управлінні та логістиці. Об’єктом дослідження обрано інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій, а предметом – інноваційну діяльність підприємств. У статті встановлено, що напрямами використання інформаційно-комунікативних технологій у виробництві, управлінні та логістиці є: пошук і аналізування технологічних нововведень, аналіз новизни окремої визначеної інновації, пріоритет проєктної діяльності при реалізації інновацій, пошук потенційних бізнес-партнерів, конкурентна розвідка, становлення аудиторії споживачів і просування інновацій, визначення інформаційно-освітнього середовища для розвитку інтелектуальної складової інноваційного потенціалу. Основними маркетинговими інноваційними технологіями є: InDoor TV, X3D video, JustTouch, Ground FXt, Free Format Projection, «Video-in-Print». Встановлено, що використання інформаційно-комунікативних та маркетингових технологій інноваційної діяльності підприємств має переваги: зростання ефективності при пошуці та аналізі ідей зі створення нової продукції та послуг; пришвидшена реакція підприємства на зміну умов інноваційної діяльності; інновації можуть бути реалізовані на найнижчому рівні управління; забезпечення синергетичного ефекту через безперервний потік нових ідей та наявність бізнес-партнерів; зменшення витрат часу персоналу через підвищення їхньої професійності; незалежність від географічного розташування, через що у команду з реалізації інноваційного проєкту можна включати партнерів із різних місць; використання переваг електронної торгівлі; моделювання результатів інноваційної діяльності з використанням штучного інтелекту та нейронних сіток. Разом з тим, всебічне застосування інформаційно-комунікаційних та маркетингових технологій інноваційної діяльності підприємств має обмеження, зокрема: розвиток інноваційної інфраструктури потребує значних фінансових ресурсів та висококваліфікованого персоналу, що ускладнюється війною в Україні та пандеміями і кризами; кібератаки вимагають підвищення рівня інформаційної безпеки на підприємстві; неготовність менеджменту підприємства впроваджувати інновації на нижчих рівнях; обмеженість у використанні штучним інтелектом через брак фахівців. Результати дослідження можуть бути корисними в плані розробки методики підвищення інноваційної діяльності підприємств.

БІЗНЕС-ЕТИКА В УПРАВЛІННІ КОРПОРАТИВНИМИ КОНФЛІКТАМИ

Хілуха Оксана — сб, 02 вер 2023 12:56:38 +0000

У цій статті узагальнено питання сутності корпоративного конфлікту і визначено його як зіткнення протилежних інтересів, поглядів чи думок, який полягає у протидії учасників цієї взаємодії та зазвичай супроводжується негативними емоціями.

Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що існують джерела в яких висвітлюється питання управління конфліктом, проте мало дослідженою залишається тема використання положень бізнес-етики в управлінні конфліктами, що і стало метою нашого дослідження.

Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що український бізнес має більш високу схильність до виникнення конфлікту ніж будь-який інший. Сучасні умови ведення бізнесу характеризуються високим рівнем невизначеності, прискоренням інноваційних процесів та гострою конкуренцією, висувають високі вимоги до якості людського потенціалу підприємств. У цих умовах одне з головних завдань управління полягає в максимально ефективному використанні наявних людських ресурсів з метою досягнення високої конкурентоспроможності підприємства. Сьогодні значна частина працівників зазнає колосальних виробничих та професійних навантажень, що викликає гострі стресові стани. Це негативно позначається на продуктивності праці, знижує якість роботи, провокує численні конфлікти. Таким чином, досягнення максимального ефекту від використання персоналу не може обійтися без концепції орієнтованої на досягнення балансу між високою продуктивністю праці та управлінням конфліктами.

Дослідження теми. у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: узагальнюється поняття конфлікту та конфліктогену. Аналізуються стратегії поведінки у конфлікті. Визначено, що стратегія поведінки у конфлікті – це встановлення певної форми поведінки у ситуації конфлікту. Виокремлюємо такі стратегії поведінки у конфлікті: суперництво; пристосування; ухилення; компроміс; співпраця; придушення; переговори.

На основі стратегій поведінки у конфлікті узагальнюються положення бізнес-етики в управлінні конфліктами. Високий рівень співпраці сприяє позитивним результатам для персоналу підприємства, а високий рівень компромісу сприяє позитивним результатам бізнесу.

МІЖНАРОДНИЙ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ДИПЛОМАТІЇ

Зелінська Ольга, Галазюк Наталія — сб, 02 вер 2023 13:02:46 +0000

В даній статті розглянуто питання сутності та значення міжнародних переговорів як засобу досягнення дипломатичних домовленостей. Ціллю написання статті є вивчення специфіки та врахування впливу культурних національних особливостей на хід переговорного процесу.

Встановлено, що гостра необхідність вирішувати сучасні проблеми світової політики дипломатичними засобами внесла в переговорний процес цілий ряд суттєво нових моментів. Так в першу чергу, з збільшенням кількості глобальних проблем та їх актуальності на початку XXІ століття у світі в цілому зросло значення міжнародних переговорів як засобу вирішення міжнародних проблем дипломатичним шляяхом. Крім цього також збільшилася кількість переговорів, що ведуться у світі. Паралельно з розширенням проблематики міжнародних переговорів, до їх вирішення стала втягуватися велика кількість учасників, що можуть як безпосередньо брати участь у переговорах, так і виконувати функції експертів, перекладачів тощо. Все це є передумовою для формування системи міжнародних переговорів, орієнтовиних на спільний пошук консенсусного рішення та співробітництва.

В статті зазначено що дипломатія, являє собою систему невійськових практичних прийомів та методів, які застосовуються з врахуванням певних умов та специфіки розв’язуваних завдань. З поняттям «дипломатія» також пов’язують мистецтво ведення переговорного процесу з ціллю запобігання або вирішення конфліктних ситуацій, пошуку компромісів і консенсусних рішень, а також розвиток і поглиблення міжнародної співпраці. Варто наголосити, що дипломатія, за своєю природою, формує волю держави і намагається її донести, озвучити та узгодити з волею інших держав.

З’ясовано, що кожен народ має свої звичаї, обряди, традиції, власну культуру, та характерні особливості державного і політичного устрою. Це може суттєво впливати на ведення переговорного процесу. Національний стиль відображає найпоширеніші практики ведення переговорів, які бувають прийнятними для всіх представників країни. Проте концептуальні розходження у різних стилях ведення переговорного процесу однозначно має бути враховано тими учасниками, які працюють на результат.

Розглядаючи проблематику в українському контексті встановлено, що українська нація формувала свою ментальність дл90-х років ХХ століття під впливом різних культур, що внесло свої корективи в систему соціокультурних цінностей українського народу.

ГІДНА ПРАЦЯ ЯК ФАКТОР ЗАЛУЧЕННЯ ДО РОБОТИ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ У КРАЇНАХ ЄС

Олександр Шубалий, Андрій Єфімов — сб, 02 вер 2023 13:09:17 +0000

У цій статті вивчено суть та роль гідної праці для забезпечення більшого залучення до роботи різних категорій працівників в контексті виконання Цілей сталого розвитку ООН, зокрема Цілі 8 «Гідна праця та економічне зростання». Основна мета статті полягає у вивченні ролі гідної праці як фактора залучення до роботи різних категорій працівників у країнах ЄС. Гідна праця була визначена МОП у 1999 році як така, що ґрунтується на принципах свободи, рівності, безпеки та людської гідності. Відповідно до МОП, гідна праця охоплює чотири основні виміри: зайнятість, соціальний захист, права працівників і соціальний діалог. Для доведення впливу гідної праці на залучення різних категорій працівників було використано результати Шостого європейського дослідження умов праці EWCS 2015. У цьому дослідженні визначено сім аспектів, пов’язаних з гідною працею, які можуть вплинути на залучення до роботи: фізичне середовище, інтенсивність роботи, якість робочого часу, соціальне середовище, навички та розважливість, перспективи та заробітна плата. Результати дослідження показали, що залежні самозайняті особи мають більш нестабільні умови праці, ніж решта професійних категорій за більшістю проаналізованих індексів. В цьому контексті важливо на рівні ЄС затвердити мінімальні стандарти для забезпечення гідної праці у різних галузях і регіонах. Зроблено висновок, що забезпечення гідної праці може стати не тільки інструментом для досягнення відповідної Цілі сталого розвитку ООН (Ціль 8), а й дієвим економічним стимулом до зростання рівня зайнятості населення, яка мала негативні тенденції протягом останніх років через пандемію COVID-19 та початок повномасштабної війни в Україні.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Писаренко Тетяна, Тлучкевич Наталія — сб, 02 вер 2023 13:15:39 +0000

У цій статті узагальнюються питання прийняття стратегічних рішень при організації податкового адміністрування на підприємстві. Податкове адміністрування є результатом взаємовідносин між платниками податків та контролюючими органами з приводу визначення суми податкового зобов’язання, звітності та розрахунків за такими зобов’язаннями. Метою написання статті є висвітлення обліково-аналітичних аспектів прийняття стратегічних управлінських рішень для організації податкового адміністрування на підприємстві. Проблематика прийняття управлінських рішень на оперативному та стратегічному рівнях висвітлена у працях вітчизняних і зарубіжних фахівців, науковців, практиків. Але питання впливу особливостей податкового адміністрування на прийняття стратегічних управлінських рішень недостатньо розглянуті, тому тема публікації є актуальною. У роботі обґрунтовано взаємозв’язок між обліковою політикою та податковим адмініструванням, зазначено про необхідність приділяти особливу увагу належній організації податкового адміністрування на підприємстві, в основі якої лежать облікові та аналітичні процедури. При написанні статті використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а саме: аналіз (вивчення навчально-методичних видань, наукових публікацій), моделювання (визначення етапів організації податкового адміністрування, форматів подання облікової інформації управлінському персоналу), індукція та дедукція (аналіз окремих інформаційних потоків для організації податкового адміністрування та прийняття управлінських рішень). Розглянуто етапи прийняття стратегічного управлінського рішення для організації податкового адміністрування. Вказано на важливу роль обліку для накопичення й узагальнення облікової інформації з метою прийняття відповідного управлінського рішення на оперативному та стратегічному рівнях щодо податкової політики та податкового адміністрування. Описано послідовність обробки облікової інформації для організації податкового адміністрування та прийняття управлінських рішень на оперативному та стратегічному рівнях. Результати дослідження можуть бути корисними для практикуючих обліковців, науковців, викладачів, здобувачів освіти бакалаврського та магістерського рівнів.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ СКЛАДНИКІВ ВАРТОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ДИНАМІКУ ЇХ РИНКОВОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ

Бурбан Олександр — сб, 02 вер 2023 13:22:00 +0000

У статті визначено вагомість впливу складників вартості на динаміку ринкової капіталізації машинобудівних підприємств України. Основною ціллю проведеного дослідження є реалізація науково-методичного підходу щодо здійснення факторного аналізу впливу складників вартості на динаміку ринкової капіталізації підприємства. Критичний аналіз змісту наукових публікацій з досліджуваної проблематики визначає доцільність використання факторного та аналізу чутливості при визначенні при визначенні впливу складників вартості на динаміку ринкової капіталізації підприємств. Актуальність вирішення визначеної проблеми зумовлена важливістю визначення сукупності складників вартості, які ринок вважає найбільш вартісними для машинобудівних підприємств з позицій впливу на ринкову капіталізацію з метою виявлення потенційних резервів для її нарощування. Методологічну основу становить система застосованих для отримання результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення – для уточнення змісту наукових публікацій учених з метою формування
науково-методичного підходу щодо здійснення факторного аналізу ринкової капіталізації підприємства; факторного аналізу – для встановлення впливовості зміни складників вартості репрезентативних підприємств машинобудування на цільовий показник їх ринкової капіталізації за період 2013‒2021 рр.; аналіз чутливості – для визначення ступеня реагування ринкової капіталізації підприємств на зміну ставки дисконтування та показника термінального зростання; логічного узагальнення – для отримання висновків за результатами досліджень. Об’єктом дослідження в роботі виступає ринкова капіталізація підприємств, сформована під впливом зміни складників їх вартості. У статті презентовано результати оцінювання впливу складників вартості машинобудівних підприємств України на динаміку їх ринкової капіталізації, що стало можливим завдяки запропонованому авторському науково-методичному підходу. Аналіз і логічне узагальнення результатів дослідження стали основою визначення впливу складників вартості на динаміку ринкової капіталізації, а також визначення серед їх числа тих, що мають найбільш суттєвий вплив – зокрема, ставки дисконтування та показника термінального зростання. Результати дослідження мають практичну цінність для подальшої розробки системи управлінських рішень з підвищення ринкової капіталізації підприємства.

ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ НА РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Кривов’язюк Ігор, Шульга Марина — сб, 02 вер 2023 13:28:25 +0000

У статті визначено реальні втрати зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України під впливом сучасних викликів. Основною метою дослідження є реалізація науково-методичного підходу щодо оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Критичний аналіз змісту наукових публікацій з досліджуваної проблематики виявив відсутність комплексного підходу щодо встановлення реальних втрат зовнішньоекономічної діяльності підприємств під впливом сучасних викликів. Актуальність вирішення визначеної проблеми зумовлена масштабністю впливу сучасних викликів на динаміку зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, що вимагає оцінювання такого впливу для подальшого розроблення заходів, які буде спрямовано на мінімізацію негативного впливу сучасних викликів. Методологічну основу становить система застосованих для отримання результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення та аналітичний – для уточнення наукових підходів при визначенні впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств; узагальнення, групування та інтегрального оцінювання – для визначення рівня впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств у 2013‒2021 рр.; відносних і абсолютних відхилень, коефіцієнтного аналізу зміни зовнішньоторговельного обороту – для встановлення обсягів втрат зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України під впливом сучасних викликів; логічного узагальнення – для отримання висновків і розроблення рекомендацій за результатами досліджень. Об’єктом дослідження в роботі виступає зовнішньоекономічна діяльність підприємств. У статті представлено результати оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, що стало можливим завдяки розробленому та реалізованому авторському науково-методичному підходу. Аналіз і логічне узагальнення результатів оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств стали основою визначення реальних обсягів втрат їх зовнішньоторговельного обороту. Результати дослідження мають практичну цінність для Міністерства економіки України та Офісу з розвитку підприємництва та експорту, адже можуть виступати основою розробки програми рекомендацій для активізації експортної ініціативи промислових підприємств за сучасних умов.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ: ГЛОБАЛЬНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ

Кривов’язюк Ігор — сб, 02 вер 2023 13:58:22 +0000

У цій статті розкрито особливості розвитку підприємництва в умовах сучасних викликів. Метою дослідження є аналізування перспектив розвитку підприємництва в глобальному та національному вимірах. Критичний аналіз змісту наукової літератури вчених сучасності, роботи яких присвячено актуальним питанням вивчення особливостей розвитку підприємництва в умовах сучасних викликів вказує на недостатність їх вивчення в період поширення пандемії Covid-19 та розгортання Росією війни проти України. Актуальність досліджуваної тематики зумовлена важливістю вивчення тенденцій розвитку підприємництва, факторів, що визначають його перспективність в глобальному та національному вимірах. Методологічну основу дослідження становить сукупність наступних методів, спрямованих на вирішення відповідних завдань: аналізу та групування – для розподілу країн світу за напрямками управління розвитком підприємництва, за рівнем ВВП на душу населення; опитування – для розподілу країн світу за наявними можливостями започаткування власного бізнесу в найближчі 6 місяців, рівнем підприємницької активності на ранніх стадіях відкриття бізнесу, ступенем врахування підприємцями соціальних наслідків, ознайомленням підприємців з цілями сталого розвитку; методи аналізу, табличний та відносних різниць – при визначенні стану підприємництва в Україні; картографічний та графо-аналітичний – при визначення перспективних очікувань бізнесу в Україні на 2023 р.; узагальнення та аналітичний – при зведенні висновків і рекомендацій щодо отриманих даних досліджень. Наукову новизну результатів дослідження становить науково-методичний підхід, застосування якого дозволяє отримати сукупність висновків щодо перспективності подальшого розвитку підприємництва в глобальному та національному вимірах і які можуть слугувати основою розробки подальших рекомендацій зі стимулювання його розвитку. Отримані результати дослідження можуть бути корисними для підприємницьких структур і державних органів, які переслідують власні цілі при визначенні перспективності підприємницької діяльності в умовах сучасних викликів.

ВПЛИВ ІНДУСТРІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЗМІНУ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВА

Ліпич Любов, Хілуха Оксана, Кушнір Мирослава — сб, 02 вер 2023 14:13:37 +0000

Функціонування підприємств у нинішніх реаліях вимагає прийняття нових інноваційних рішень і застосування відповідних бізнес-моделей, що враховують зміни притаманні Індустрії 4.0. Мета статті охарактеризувати бізнес-моделі підприємств, з врахуванням цих змін.

Встановлено, що загальні компоненти концепції Індустрії 4.0 включають кіберфізичні виробничі лінії, персоналізований продукт, гнучке виробництво на смарт підприємствах, Інтернет речей, доступ до великого обсягу даних (Big Data),хмарні обчислення, оцифрування, автоматизоване налаштування виробництва, смарт підприємство, автоматизацію. Оскільки концепція індустрії 4.0 є новим рішенням, то перелік компонентів, які її характеризують, буде доповнюватися. Індустрія 4.0 змушує підприємства вносити зміни в моделі, які забезпечують гнучке, ефективне та конкурентоспроможне функціонування компанії на ринку. Ці зміни у передбачають: оновлення поточної бізнес-моделі галузі (підприємства), побудову нової бізнес-моделі (або моделей) поряд із існуючими та поступовий перехід від однієї до іншої.

Доведено, що концепції бізнес-моделей підприємств, які працюють в епоху Індустрії 4.0, базуються на двох припущеннях: цінність персоналізована, тобто визначається досвідом, набутим у певний момент часу з одним споживачем, який ініціює процес виробництва та бере участь у проектуванні продукту; у ланцюзі постачання передбачається, що ресурси отримують від різних постачальників і доступ до них є глобальним. Бізнес-модель - це конфігурація бізнес-процесів та ресурсів, оформлена у вигляді соціальної та технічної архітектури підприємства.

Обґрунтовано, що нова бізнес-модель базується на модифікації ланцюга створення вартості M.E. Портера (Net of Value Chain). У новій реальності будуються багатовекторні мережі цінностей. Джерелом цінності в них є комбінація зв'язків, заснована на компліментарності їхньої діяльності. Активність споживачів, комунікабельність, конвергенція технологій і галузей, глобалізація ринків, глобальний пошук ресурсів і глобальний доступ до них є тенденціями, які не піддаються контролю окремою компанією, звідси необхідність мережевих зв’язків.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Дзямулич Микола — сб, 02 вер 2023 20:08:51 +0000

У статті розглянуто специфіку проблематики формування системи фінансового забезпечення сталого розвитку регіону в сучасних умовах. Визначено, що сталий розвиток є важливою складовою сучасного суспільства, при цьому ефективне фінансове планування та управління регіональними ресурсами стає ключовим фактором досягнення даної мети. Проаналізовано роль фінансового забезпечення в контексті необхідності сталого розвитку регіону та з’ясовано основні фактори, які впливають на нього. Визначено, що ефективне фінансове забезпечення сталого розвитку передбачає необхідність вирішення таких питань, як залучення інвестицій, розподіл фінансових ресурсів, оптимізація бюджетних видатків та стимулювання економічного зростання регіону. Доведено, що для досягнення ефективності сталого розвитку регіону необхідно використовувати комплексний підхід, котрий поєднує фінансові, економічні, соціальні та екологічні аспекти. Запропоновано рекомендації щодо забезпечення ефективності фінансового планування та управління регіональним розвитком, котрі передбачають потребу формування сприятливого інвестиційної клімату, розробку інноваційних фінансових інструментів та підтримку розвитку підприємництва на регіональному рівні. На основі аналізу та порівняння дієвих фінансових практик визначено ефективні сучасні підходи та методи, котрі можуть бути застосовані для забезпечення підвищення ефективності сталого розвитку регіону. Визначено, що ефективне фінансове забезпечення сталого розвитку регіону потребує забезпечення дієвої співпраці між державним, приватним та громадським секторами, а також активної участі громадськості у формуванні стратегії сталого розвитку. Доведено важливість формування ефективної системи фінансового забезпечення сталого розвитку регіону та визначено ряд практичних рекомендацій, орієнтованих на забезпечення її продуктивності. Визначено важливість залучення інноваційних фінансових інструментів, таких як зелені інвестиції, соціальні облігації та фонди сталого розвитку, у контексті фінансового забезпечення сталого розвитку регіону. Доведено, що впровадження таких інструментів сприятиму притоку додаткових фінансових ресурсів на розвиток екологічно чистих технологій, соціальних програм та інфраструктури регіону. Доведено необхідність врахування соціальних та екологічних аспектів у процесі фінансового планування регіонального розвитку.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ

Пиріг Світлана — сб, 02 вер 2023 20:15:59 +0000

У статті узагальнено питання цифрової трансформації бізнесу в контексті цифрової конкурентоспроможності України, що є процесом перетворення традиційного бізнесу з використанням цифрових технологій та інструментів. Основною метою дослідження є визначення основних принципів цифрової трансформації, що впливають на інноваційний розвиток, ефективність та продуктивність бізнес-процесів, гнучкість та адаптивність бізнесу до змін на ринку та підвищення цифрової конкурентоспроможності України у світі. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми цифрової трансформації бізнесу та цифрової конкурентоспроможності України свідчить про те, що даний процес вимагає постійного впровадження і вдосконалення нових цифрових технологій, нових бізнес-моделей та нових звичок. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що розвиток цифрової трансформації бізнесу залежить від доступності до цифрових технологій, цифрової грамотності та активності громадян використання державної платформи «Дія. Бізнес». Дослідження теми цифрової трансформації бізнесу в контексті цифрової конкурентоспроможності України здійснюється в такій логічній послідовності: визначено актуальність цифрової трансформації, що є ключовим фактором для підвищення цифрової, міжнародної конкурентоспроможності України і позитивно впливає на розвиток цифрової економіки та цифрового суспільства; досліджено принципи, етапи цифрової трансформації та її позитивний вплив на конкурентоспроможність України згідно світових рейтингів.

Методологічним інструментарієм методів дослідження були кілька останніх років досліджень. Об’єктом дослідження є процеси, які пов’язані з цифровою трансформацією бізнесу, що впливають на цифровий розвиток та цифрову конкурентоспроможність України. У статті представлені результати емпіричного аналізу глобальних рейтингів цифрової трансформації України. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що цифрова трансформація бізнесу є важливим кроком Уряду щодо потенціалу розвитку цифрової економіки та цифрової конкурентоспроможності України. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, що займаються дослідженням цифрової трансформації та цифрової конкурентоспроможності України.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ АГРОСЕКТОРУ

Олександренко Ірина, Левіс Роман — сб, 02 вер 2023 20:22:25 +0000

У статті розглянуто питання управління фінансовою безпекою підприємств аграрного сектору, що є ключовим аспектом стабільного функціонування даної галузі. Запропоновано огляд теоретичних засад управління фінансовою безпекою підприємств агросектору, визначено основні аспекти фінансової безпеки, включаючи оцінку фінансового ризику, управління ліквідністю та капіталом, аналіз фінансових показників та стратегії фінансової стійкості підприємств агросектору, розглянуто основні концепції та методи управління фінансовою безпекою, враховуючи специфіку аграрного сектору. Основною метою дослідження є огляд та аналіз теоретичних засад управління фінансовою безпекою підприємств агросектору для визначення ключових аспектів фінансової безпеки в аграрному секторі та висвітлення основних концепцій, методів та стратегій, які можуть бути використані для забезпечення фінансової стійкості та успішного функціонування сільськогосподарських підприємств. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми управління фінансовою безпекою аграрних підприємств свідчить про те, що основна увага дослідників зосереджена на вивченні факторів, які впливають на фінансову безпеку агропідприємств, таких як волатильність цін на сільськогосподарську продукцію, залежність від погодних умов, кредитний ризик та інші. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що розглянуті стратегічні підходи до управління фінансовою безпекою підприємств агросектору, зокрема використання фінансових інструментів, страхування, диверсифікації ризиків та інвестиційних стратегій дозволяють підвищити ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств. Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою безпекою аграрних підприємств в Україні. У статті представлені результати емпіричного аналізу підходів щодо забезпечення фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств, який довів об’єктивну необхідність розробки та застосування ефективних стратегій управління фінансовою безпекою в аграрному секторі. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що вдосконалення системи фінансового планування та контролю аграрних підприємств дозволяють їм ефективно забезпечувати свою фінансову стійкість.

ФІНАНСОВІ ІННОВАЦІЇ В ПРОЄКТНОМУ ФІНАНСУВАННІ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

Чиж Наталія — сб, 02 вер 2023 20:29:50 +0000

У статті досліджено фінансові інновації в контексті проектного фінансування. Здійснено аналіз сучасних тенденцій і технологій, що впливають на проєктне фінансування, ідентифіковано ключові виклики та перешкоди, що стоять на шляху до ефективного впровадження фінансових інновацій. Метою статті є визначення перспектив розвитку фінансових інновацій у сфері проєктного фінансування та вивчення можливостей їх впровадження в нашій державі. В останні роки проєктне фінансування здобуло значну популярність як ефективний метод залучення коштів для реалізації інвестиційних проєктів. Однак, швидкий темп технологічного розвитку та зміни умов глобального фінансового ринку ставлять під загрозу традиційні підходи до проєктного фінансування. У зв’язку з цим, виникає необхідність у розробці та впровадженні фінансових інновацій, спрямованих на покращення процесу проєктного фінансування та забезпечення його стабільності та ефективності. В статті проведено аналіз сучасних тенденцій та інноваційних підходів у проектному фінансуванні. Виявлено, що виникнення нових фінансових інструментів, таких як проєктні облігації, зелені облігації та децентралізовані фінансові платформи, відкривають нові можливості для проєктного фінансування. Такі інновації сприяють зниженню вартості операцій, підвищенню прозорості та безпеки транзакцій, а також покращенню доступності фінансування для проєктів різного масштабу. У статті розглянуто ключові виклики та перешкоди, які ускладнюють впровадження фінансових інновацій у проєктному фінансуванні. До них належать правові обмеження, регуляторні ризики, недостатня фінансова грамотність учасників ринку, а також недостатній розвиток інфраструктури та технологій, необхідних для реалізації фінансових інновацій. На основі проведених досліджень надано рекомендації щодо розвитку та впровадження фінансових інновацій в проєктному фінансуванні в Україні. В статті наведено також перспективи для розвитку та впровадження фінансових інновацій у проєктному фінансуванні. Серед них пропонується створення сприятливого правового середовища для розвитку фінансових інновацій, сприяння розвитку фінансової грамотності учасників ринку, підтримка досліджень та інноваційних проєктів в цій сфері, а також налагодження співпраці між урядом, бізнесом та академічним середовищем для сприяння впровадженню фінансових інновацій в проєктному фінансуванні.

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МОДЕЛЮВАННІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Шматковська Тетяна, Коробчук Тетяна — сб, 02 вер 2023 20:35:40 +0000

У статті розглянуто специфіку застосування сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в контексті моделювання бізнес-процесів різних рівнів. Визначено, що бізнес-процеси є основою ефективного управління підприємством, тому їх моделювання дає змогу аналітикам належним чином розуміти, аналізувати та здійснювати оптимізацію цих процесів з метою забезпечення досягнення кращих результатів діяльності суб’єкта господарювання. Розглянуто різні аспекти практичного використання інформаційних технологій в моделюванні бізнес-процесів. Зокрема, досліджено роль та значення різних програмних засобів, таких як системи управління бізнес-процесами (БПМ-системи), які дозволяють автоматизувати, стандартизувати та провести оптимізацію бізнес-процесів підприємства відповідно до його поточних потреб. Розглянуто особливість застосування сучасних комунікаційних технологій, таких як електронна пошта, чати, відеоконференції та спеціалізовані спільні робочі платформи, котрі сприяють загальному покращенню комунікації та співпраці між учасниками бізнес-процесів. Доведено, що дані технології дозволяють забезпечити швидкий та ефективний обмін інформацією, спрощують координацію та взаємодію між різними контрагентами, а також між внутрішніми організаційними підрозділами підприємства. Також розглядаються спеціалізовані методи та підходи до моделювання бізнес-процесів, що базуються на застосуванні цифрових та інформаційних технологій, такі як BPMN (Business Process Model and Notation), UML (Unified Modeling Language) та інші методи моделювання. Визначено, що правильне використання зазначених технологій дозволяє суттєво покращити якість моделей бізнес-процесів, а також забезпечити їх зрозумілість та документованість, що сприяє процесу автоматизації виконання даних процесів. Доведено необхідність широкого використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в моделюванні бізнес-процесів шляхом підвищення ролі програмних засобів та комунікаційних технологій у забезпеченні належного рівня ефективності, координації та співпраці різних структурних підрозділів підприємства, що дозволяє забезпечити підвищення фінансово-господарських результатів його діяльності та сприяє формуванню ринкових конкурентних переваг суб’єкта господарювання.