ЕКОНОМІКА ТУРБОТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

Основною метою статті є дослідження тенденцій здійснення доглядової праці під впливом викликів, зумовлених пандемією Covid-19, та визначення ролі територіальних громад у просуванні засадничих орієнтирів «економіки турботи» (теорія Н. Фольбре). Систематизація наукових праць Н. Фольбре та розробленого нею підходу до вирішення проблеми неврахування ролі доглядової праці у суспільному відтворенні свідчить про необхідність інтеграції окремих видів доглядової роботи у систему соціальних послуг на різних рівнях управління, що матиме позитивний вплив на зниження гендерної нерівності та сприятиме покращенню умов життєдіяльності незахищених верств населення. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що, по-перше, в умовах пандемії Covid-19 відбулося зростання соціальної нерівності та посилення навантаження на тих членів суспільства, які надають послуги з догляду (на безоплатній і платній основі), по-друге,  в умовах децентралізації ресурсів і повноважень та розвитку територіальних громад, утворених внаслідок адміністративно-територіальної реформи в Україні, питання надання якісних послуг та забезпечення комфортних умов життєдіяльності населення є одним з основних завдань, які стоять перед органами місцевого самоврядування. Дослідження теми у роботі здійснюється у такій логічній послідовності: 1) аналіз тенденцій здійснення доглядової праці у контексті гендерної рівності, оскільки історично переважними надавачами безоплатних послуг з догляду є жінки; 2) врахування  поведінкового чинника у реакції членів територіальних громад на виклики, зумовлені пандемією у сфері догляду та взаємодопомоги; 3) визначення ролі територіальних громад у просуванні засадничих орієнтирів «економіки турботи» на локальному рівні в умовах прийняття Закону України «Про соціальні послуги» та відходу від централізованої системи надання соціальних послуг до формування і розвитку ринку соціальних послуг. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що територіальні громади повинні бути ключовими суб’єктами розвитку «економіки турботи» та впроваджувати її принципи на власній території.