Політика рецензування

Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження. Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того рецензентами визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.

Редакція застосовує у своїй роботі двостороннє сліпе (анонімне) рецензування (Double-Blind Peer Review).

Політика рецензування 

  1. Рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакційної колегії.
  2. Для усіх поданих статей визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
  3. Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження рецензентам. Призначає рецензентів Головний редактор або заступники головного редактора журналу.
  4. Первинну оцінку авторського рукопису здійснює головний редактор (або його заступник), визначає наукову цінність, якість оформлення, актуальність дослідження. Розв’язує питання щодо подальшого розгляду.
  5. Прийняту до розгляду статтю, реєструють і скеровують до редакційної колегії, де її розглядають фахівці відповідного напряму та пропонують головному редакторові призначити рецензентів. Кандидатури рецензентів обирають на засіданні редакційної колегії та виносять спільне з головним редактором рішення.
  6. Для рецензування призначають двох незалежних рецензентів, які не входять до складу редакційної колегії журналу. Рецензенти – це висококваліфіковані фахівці в галузях науки, які мають ступінь доктора чи кандидата наук, а також свіжі публікації за тематикою, статті з якої можуть рецензувати. Орієнтовний строк рецензування статті становить 14 діб, але не має перевищувати 21 добу.
  7. Мета рецензування – допомогти авторові вдосконалити текст, не допустити поширення інформації, що не відповідає науковому змісту. Рецензування рукописів конфіденційне, про що редакція інформує рецензентів.
  8. Якщо рецензент з поважних причин (наукових, етичних, конфлікт інтересів) не згоден прийняти статтю, він сповіщає редакцію про відмову. Редакційна колегія розв’язує питання про призначення іншого рецензента. Автор і рецензент взаємодіють через відповідального секретаря журналу.
  9. Авторам не повідомляються імена Рецензентів, Рецензентам не повідомляються імена Авторів. Взаємодія Рецензентів і Авторів здійснюється тільки через уповноважених членів редакції. Редакція нікому не повідомляє інформацію, що стосується рукопису (змісту, процесу рецензування, критичних зауважень Рецензентів, остаточного рішення), окрім членів редакційної колегії, самого Автора і Рецензентів. Рецензії подаються тільки уповноваженим членам редколегії та Авторові.
  10. За результатами експертного оцінювання наукової статті рецензент може:
    - рекомендувати статтю до опублікування без доопрацювання;
    - рекомендувати статтю до опублікування після доопрацювання її автором з урахуванням зауважень та побажань рецензента;
    - рекомендувати статтю до опублікування тільки після докорінного доопрацювання з врахуванням зауважень;
    - не рекомендувати статтю до опублікування.
  11. Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після її доопрацювання з врахуванням зауважень, докорінної переробки або не рекомендує статтю до опублікування, в рецензії повинна бути вказана причина такого рішення. Для оформлення результатів рецензування редакція  використовує розроблену типову форму рецензії, яка розміщена на сайті журналу.
  12. При рецензуванні наукових статей рецензенти повинні:
    - звертати особливу увагу на  актуальність та значущість піднятої в статті наукової проблеми, на відповідність статті тематиці збірника;
    - охарактеризувати послідовність, логічність та рівень володіння мовою при викладенні матеріалу статті;
    - оцінити відповідність змісту рукопису та обраних підходів до дослідження назві статті та поставленим цілям і завданням;
    - оцінити обґрунтованість висновків за результатами дослідження та ступінь їхньої наукової новизни;
    - оцінити теоретичне та прикладне значення виконаних досліджень;
    - оцінити достовірність, актуальність та надійність використаних даних та джерел інформації;
    - визначити коректність приведених математичних викладок, графіків, рисунків, якість візуалізації результатів дослідження;
    - оцінити дотриманням авторами правил наукової етики, коректності посилань на літературні джерела;
    - оцінити особистий внесок автора в розв’язання проблеми, що розглядається;
    - відмічати в рецензії переваги і недоліки, виявлені в рукописі статті, надати авторові рекомендації щодо поліпшення, поглиблення дослідження з даної тематики або розкриття нових аспектів розглянутої наукової проблеми.
  13.  Авторам рукописів наукових статей обов’язково повідомляються результати рецензування шляхом розсилки рецензій на електронні адреси, вказані у даних про авторів.
  14. Наукові статті можуть направлятись на повторне рецензування після їхнього докорінного доопрацювання, проведеного за рекомендацією рецензента.
  15. Наукові статті можуть направлятись, в разі необхідності, на додаткове рецензування у випадку виникнення гострої дискусії з приводу положень, висловлених в науковій статті.
  16. Оформлену рецензію рецензент направляє в редакцію електронною поштою у вигляді файла із заповненим бланком рецензії або скан-копії рецензії, або передає (надсилає) в паперовому варіанті.
  17. В разі відмови від виправлення зауважень рецензента, стаття не допускається до публікації.
  18.  Рукописи статей, прийнятих до публікації, автору не повертаються.
  19.  Рукописи статей, не прийнятих до публікації, разом із текстом мотивованої відмови, повертаються автору.