ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

  • Бобеніч Гінтошова А. Університет економіки в Братиславі
  • Бруотова М. Університет економіки в Братиславі
Ключові слова: диджиталізація, інновації, Європейський Союз

Анотація

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій змінило певні аспекти економіки, включаючи інноваційні процеси та їх результати. Загалом зазначається, що використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розвитку інновацій. Однак, процес диджиталізації, особливо в країнах з трансформаційною економікою, знаходиться приблизно в середині свого формування, і видимі наслідки для інновацій можуть мати місце лише на більш розвинених стадіях цифровізації. Отже, метою даної роботи є дослідити взаємозв'язок між цифровою трансформацією економіки та інноваційними показниками на рівні держав-членів Європейського Союзу. Для порівняння європейські країни поділяються на певні групи за рівнем їх оцифрування та інноваційними показниками. Результати аналізу показують позитивну взаємозалежність між Зведеним індексом інновацій та Індексом цифрової економіки та суспільства. Ми враховуємо трирічні значення обох індексів із затримкою на рік у випадку другого, оскільки ми очікуємо зсув у часі інноваційних показників, спричинений розвитком цифрової економіки та суспільства. Більше того, матриця цифрового розвитку та інновацій показала, що найбільш оцифровані європейські країни є найбільш інноваційними, і навпаки. Більшість «старих» країн-членів Європейського Союзу належать до групи оцифрованих інноваторів, із відносно високим рівнем оцифровування, пов’язаним з найвищими показниками інновацій. З іншого боку, у більшості «нових» країн-членів Європейського Союзу нижчий рівень цифровізації пов’язаний з інноваційними показниками нижче середнього. В даному аспекті було виявлено лише деякі винятки. Отже, диджиталізацію можна розглядати як інструмент стимулювання інновацій.

Біографії авторів

Бобеніч Гінтошова А. , Університет економіки в Братиславі

к.е.н., доцент

Бруотова М., Університет економіки в Братиславі

к.е.н.

Посилання

1. Nambisan S., Lyytinen K., Majchrzak A., Song M., 2017. Digital innovation management: reinventing innovation management research in a digital world. Mis Q, vol. 41, no. 1, pp. 223–238. doi: 10.25300/MISQ/2017/41:1.03
2. Nambisan S., Wright M., Feldman M., 2019. The digital transformation of innovation and entrepreneurship: Progress, challenges and key themes. Research Policy, vol. 48, no. 8, p. 1-9. doi: 10.1016/j.respol.2019.03.018
3. Chernykh V.V., Suvorova A.P., Chernykh V.L. Strategic Aspects of Digitalization of Macro and Mesoscale Economy as a Prerequisite for Innovative Development. In Bogoviz A. (eds). 2020. Complex Systems: Innovation and Sustainability in the Digital Age. Springer International Publishing, pp. 285-295. doi: 10.1007/978-3-030-44703-8
4. Feldman M. The New Economics of Innovation, Spillovers and Agglomeration: A Review of Empirical Studies. Economics of Innovation and New Technology. 1999, vol. 8, no. 1–2, pp. 5–25. doi: 10.1080/10438599900000002
5. Zook M. Grounded Capital: Venture Financing and the Geography of the Internet industry, 1994–2000. Journal of Economic Geography, 2002, vol. 2, no. 2, pp. 151–177. doi: 10.1093/jeg/2.2.151
6. Pradhan R. P., Arvin M. B., Bahmeni, S., Bennett S. E. The innovation- growth link in OECD countries: Could other macroeconomic variables matter? Technology in Society, 2017, vol. 51, p. 113-123. doi: 10.1016/j.techsoc.2017.08.003
7. Afonasova M. A., Panfilova E. E., Galichkina M. A., Ślusarczyk B. Digitalization in economy and innovation: The effect on social and economic processes. Polish Journal of Management Studies, 2019, vol. 19, no.2, pp. 22-32. doi: 10.17512/pjms.2019.19.2.02
8. Watanabe C., Naveed K., Tou Y., Neittaanmäki P. 2018. Measuring GDP in the digital economy: Increasing dependence on uncaptured GDP. Technological Forecasting and Social Change, vol. 137, pp. 226-240. doi: 10.1016/j.techfore.2018.07.053
9. Götz M. Attracting foreign direct investment in the era of digitally reshaped international production. The primer on the role of the investment policy and clusters – the case of Poland. Journal of East-West Business, 2020, vol. 26, no. 2, pp. 131-160. doi: 10.1080/10669868.2019.1692985
10. Albulescu C. T., Drăghici A. Entrepreneurial activity and national innovative capacity in selected European countries. The International Journal of Entrepreneurship and Innovation, 2016, vol. 17, no. 3, pp. 155-172. doi: 10.1177/1465750316655902
11. Janoskova K., Kral P. An in-depth analysis of the summary innovation index in the V4 countries. Journal of Competitiveness, 2019, vol. 11, no. 2, pp. 68-83. doi: 10.7441/joc.2019.02.05
12. DESI Data. Available at: https://digital-agenda-data.eu/datasets/desi/visualizations. (accessed 15.01.2021)
13. European Innovation Scoreboard. Available at: https://interactivetool.eu/EIS/EIS_2.html#a. (accessed 15.01.2021)
14. Kondratiuk-Nierodzińska, M. Innovation Capabilities In EU Countries: Have Central And Eastern European Countries Been Catching Up? Journal of Business Economics and Management, 2016, vol. 17, no. 5, pp. 765-779. doi: 10.3846/16111699.2015.1114016
15. Alibekova G., Medeni T., Panzabekova A., Mussayeva D. Digital transformation enablers and barriers in the economy of Kazakhstan. Journal of Asian Finance, Economics and Business, 2020, vol. 7, no. 7, pp. 565-575. doi: 10.13106/jafeb.2020.vol7.no7.565
16. Borowiecki K. J., Navarrete T. Digitization of heritage collections as indicator of innovation. Economics of Innovation and New Technology, 2017, vol. 26, no. 3, pp. 227-246. doi: 10.1080/10438599.2016.1164488
17. Matthess M., Kunkel S. Structural change and digitalization in developing countries: Conceptually linking the two transformations. Technology in Society, 2020, vol. 63, pp. 1-13. doi: 0.1016/j.techsoc.2020.101428
Опубліковано
2021-02-26
Як цитувати
Бобеніч Гінтошова А., & Бруотова М. (2021). ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА. Економічний форум, 1(1), 29-34. https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-4
Розділ
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ