МАРКЕТИНГОВІ ТРИГЕРИ ЕФЕКТИВНОГО КОМАНДОТВОРЕННЯ ЯК ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Анотація

Освіта є тією сферою діяльності, яка формує та закладає уміння із предметної галузі знань, психологічні та соціальні основи спілкування та сприяє саморозвитку і самовираженню особистостей. Основною метою дослідження є визначення маркетингових тригерів командотворення при забезпеченні якості освіти за внутрішніми та зовнішніми характеристиками якості. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення цієї проблеми показала, що питання маркетингових тригерів як інструменту ефективного командотворення та якості освіти є актуальним. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що командна робота принесе кращі результати щодо забезпечення якості освіти, ніж поодинокі прагнення окремих осіб. Дослідження проблеми здійснено в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано основні проблеми забезпечення якості освіти, маркетингові тригери згруповано за двома групами чинників (зовнішні та внутрішні), потім окреслено ознаки команди, побудовано модель Дрекслера-Сіббета, запропоновано маркетингові тригери командотворення при забезпеченні якості освіти. Методологічним інструментарієм дослідження слугували такі підходи та методи: системний підхід, логічне узагальнення та порівняння - до групування маркетингових тригерів командотворення щодо забезпечення якості освіти, методи аналізу й синтезу - до оцінювання характеристик якості освіти. Об’єктом дослідження обрано маркетингові тригери забезпечення якості освіти, а предметом - якість освіти. У статті встановлено, що командотворення є основним інструментом, який сприятиме якості освіти. Сам процес командотворення має відбуватися за 7 стадіями, основними з яких є орієнтація, набуття довіри, конкретизації цілі, зобов’язання, розподіл ролей, висока продуктивність, перезавантаження. Ці стадії передбачені моделлю Дрекслера-Сіббета. Методологія командотворення за моделлю передбачає відповідь на кожній стадії на одне із запитань: Що я тут роблю?, Хто ти?, А що ми робимо?, Як ми це робимо?, Хто, як, що, коли?, Навіщо продовжувати? На кожній із них залежно від відповідей потенційного члена команди формується довіра, цілі та спільні перспективи, згода у діях, чіткість рішень, зрозумілість процесів, зростає дисциплінованість, синергія, неочікувана інтерактивність, спільне проведення часу. Проте у випадку браку відповіді на запитання у члена команди або вагань і невизначеності може виникнути обережність, складнощі у спілкуванні, удавання, недовіра, апатія, скепсис, нездорова конкуренція, розгубленість, небезпека, супротив, мовчання, опір, недостатня зацікавленість, поверхневе мислення, конфлікти, порушення термінів, нерівність, уникання своїх зобов’язань, заздрості, дисгармонія, втома та напруга, виснаження, нудьга та занепад. На кожній із стадій існують маркетингові тригері та слова-тригери, завдяки яким можна стимулювати до командотворення, чим підвищиться якість освіти. Відомо, що при командній роботі виникає ефект синергії, який сприяє досягненню вищих результатів, ніж поодинокі результати. Основними тригерами є: страх і небезпека, стадний інстинкт, індивідуальність, жадібність, взаємна подяка, довіра, обмеженість, однозначність, дефіцит, обмеження у часі, лояльність, страх, сторітеллінг, новини, порівняння цін, гарантії, значимість. Словами-тригерами є: безкоштовно, негайно, тільки сьогодні, новина, секрет, відкрийте, збільште, ексклюзивно, тому що, тільки. Результати дослідження можуть бути корисними в плані розробки методики підвищення якості освіти маркетинговим інструментарієм.